У серпні 2024 року в затоці Брейд біля берегів Східної Антарктиди сталося те, чого супутники не фіксували з 1979 року. Посеред полярної зими, коли море тут зазвичай вкрите суцільною крижаною кіркою, раптово утворилася величезна ополонка — ділянка відкритої води, оточена льодом. У піку її площа сягнула 89 121 квадратного кілометра, що приблизно відповідає розміру Португалії.
Ополонки біля антарктичних берегів траплялися й раніше: сильні вітри з континенту нерідко відганяють лід у відкрите море. Але відкритоокеанічна ополонка такого масштабу взимку в цьому районі — явище безпрецедентне. Вчені під керівництвом Джібанджьоті Свайна з індійського університету Бхаратідасана розібралися в причинах. Їхнє дослідження вийшло в журналі Geophysical Research Letters.
Усе почалося задовго до появи відкритої води. Ще на початку липня концентрація морського льоду в районі затоки трималася близько 96 відсотків. До кінця місяця вона впала нижче 25 відсотків. Крижаний покрив поступово слабшав. Головну роль відіграли шість потужних атмосферних річок — вузьких потоків теплого й вологого повітря, які тягнуться з нижчих широт до полюса. Вони проходили над регіоном з 6 липня по 6 серпня. За силою перенесення вологи багато з них перевищували 99-й процентиль за весь період спостережень з 1979 по 2023 рік.
Ці потоки принесли аномальне тепло: температура повітря піднімалася приблизно на 19 градусів вище за норму. Щільні хмари й посилений снігопад діяли як ковдра, заважаючи поверхні віддавати тепло в космос. У результаті ріст льоду сповільнився. Водночас вітри піднімали теплішу воду з глибин океану. Виникла морська теплова хвиля, яка не давала поверхневому шару охолонути до точки замерзання.
4 серпня з'явилися перші значні ділянки відкритої води. Ополонка швидко розросталася: 6 серпня її площа становила близько 21,6 тисячі квадратних кілометрів, 7 серпня — уже майже 77 тисяч. Наступного дня вона сягнула максимуму. Через кілька днів холодніші вітри з півночі дозволили льоду частково відновитися по краях, і відкрита вода опинилася в крижаному кільці. До 10 серпня ополонка почала скорочуватися.
Ця подія сталася на тлі загального зниження зимової площі антарктичного морського льоду останніми роками. Дослідники наголошують: ополонка виникла не через один фактор, а через рідкісний збіг екстремальних атмосферних і океанічних умов. Розуміння таких взаємодій допоможе точніше прогнозувати поведінку антарктичного льоду в мінливому кліматі.
