Останніми роками Антарктида все частіше привертає увагу не лише кліматологів і полярників, але й тих, хто цікавиться загадками, що виходять за межі звичної науки. Журналіст-розслідувач Росс Коултарт, відомий своїми ретельними розслідуваннями в галузі невизначених аномальних явищ (UAP), нещодавно поділився новими деталями в подкасті Reality Check на NewsNation. Його слова додали конкретики до довгої історії чуток про приховану активність на найпівденнішому континенті Землі.
За словами Коултарта, існують відомості про дві секретні американські бази в Антарктиді. Одна з них нібито була випадково «засвічена» даними фітнес-трекерів і додатків для бігу — тими самими тепловими картами, які кілька років тому спричинили хвилю обговорень в інтернеті. Такі карти, що генеруються на основі анонімізованих даних користувачів смарт-годинників і додатків на кшталт Strava або Garmin, у минулому дійсно виявляли несподівану активність у віддалених районах, де, за офіційними даними, постійних об'єктів немає. Коултарт підкреслює, що це потребує серйозної перевірки, але інформація заслуговує на увагу.
Журналіст пов'язує ці дані з візитом колишнього держсекретаря США Джона Керрі до Антарктиди в листопаді 2016 року. Тоді Керрі став одним із найвисокопоставленіших американських чиновників, які відвідали континент. Офіційно поїздка була присвячена питанням зміни клімату та науковим дослідженням на станціях на кшталт Мак-Мердо. Однак Коултарт ставить питання: чому саме цей візит привернув таку увагу і чи міг він мати відношення до більш закритих проєктів, можливо, пов'язаних з передовими технологіями енергетики.
Ще один свіжий елемент у розповіді Коултарта — фотографія, отримана від австралійського ветерана антарктичних експедицій. На знімку зображений металевий сферичний об'єкт, що ширяє над санями в безлюдній крижаній пустелі. «Це ясно як день», — зазначив журналіст. Зараз він намагається отримати підтвердження від інших учасників тієї групи, включаючи колег з іноземних команд. Поки це не підтверджений артефакт, але Коултарт зберігає відкритий розум, підкреслюючи важливість подальшого вивчення.
Антарктида — унікальне місце з багатьох причин. Антарктичний договір 1959 року забороняє військову діяльність і закріплює континент за мирними науковими дослідженнями. Проте, його величезні території залишаються маловивченими, а логістика вкрай складна. Це створює родючий ґрунт для теорій — від нацистських баз часів Другої світової до слідів давніх цивілізацій або позаземної активності. Коултарт не поспішає з сенсаційними висновками, але наполягає: регіон заслуговує на пильну і неупереджену увагу.
Розвиток подій триває. Поки офіційні джерела говорять лише про наукові станції та кліматичні проєкти, нові свідчення, подібні до тих, що наводить Коултарт, спонукають ставити запитання. В епоху зростаючої прозорості щодо тем UAP такі історії нагадують, як мало ми ще знаємо про найвіддаленіші куточки нашої планети. Можливо, наступні експедиції або розсекречені дані проллють світло на те, що насправді ховається під антарктичним льодом.
