Зеленіюча Антарктика та зростаючі колонії пінгвінів: звіт українських полярників на COP31

Автор: Uliana S

На станції «Академік Вернадський» уже майже 80 років безперервно вимірюють температуру повітря. За цей час середньорічний показник зріс більш ніж на три градуси. Ці дані українські полярники разом із колегами з Данії, Чехії та Франції представили в українському павільйоні на кліматичній конференції COP31 в Анталії.

Пінгвіни Аделі неподалік від української станції «Академік Вернадський».

Станція стоїть на невеликому острові Галіндез біля західного узбережжя Антарктичного півострова. Колись узимку його з усіх боків оточувала морська крижана кірка. Останніми роками лід покриває лише окремі ділянки, а в 2023-му взагалі не утворився. Вода Південного океану в цьому районі стає пріснішою — танення льоду розбавляє солоність. Такі зміни зафіксували, зокрема, у межах міжнародного проєкту OCEAN:ICE.

12 листопада судно «Ноосфера» вперше в цьому антарктичному сезоні досягло української станції «Академик Вернадский».

Паралельно змінюється й життя на суходолі. Навколо станції помітно розростаються мохи, лишайники та два види квіткових рослин. Антарктида в цьому місці буквально зеленіє. Популяція теплолюбних пінгвінів Аделі, точніше — субантарктичних пінгвінів генту, на острові зросла. Минулого сезону їх налічили понад десять тисяч. Менше льоду — простіше полювати на криль майже цілий рік. А ось тюлені Ведделла втрачають звичні місця, де народжують і вигодовують дитинчат. Їм потрібна стабільна крижана платформа, якої стає все менше.

Ці спостереження — не разові знімки, а довгий ряд вимірювань, який ведеться із середини минулого століття. Українська станція — одна з небагатьох, де метеорологічні ряди настільки безперервні. Саме тому результати викликали інтерес в учасників конференції. Директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий підписав міжнародну декларацію «Підтримка Глобальної системи спостережень за кліматом». Документ покликаний забезпечити політичну та фінансову підтримку довгостроковим вимірюванням у всьому світі.

Українська делегація доповнила наукову частину простим жестом: пригостила учасників конференції українською кавою. Супровідний слоган звучав так: «Гаряча кава. Прохолодна планета. Майбутнє без гіркого присмаку». Наука має спрямовувати кліматичні рішення — цей посил прозвучав чітко й без зайвої риторики.

Антарктичний півострів належить до тих регіонів Землі, де потепління відбувається особливо швидко. Українські дані добре вписуються в загальну картину, яку малюють і інші дослідницькі групи. Скорочення морського льоду, опріснення прибережних вод, розширення рослинного покриву та перебудова екосистем — усе це ланки одного ланцюга. Довгі ряди спостережень на «Вернадському» дають змогу бачити не лише миттєві коливання, а й сталий тренд.

Робота українських полярників триває. Кожен сезон додає нові точки на графіки температури, солоності, стану льоду та чисельності тварин. Ці цифри потім потрапляють до міжнародних баз і моделей. Саме так, крок за кроком, формується точніше розуміння того, що відбувається з кліматом на південній околиці планети — і як це може позначитися на всьому іншому світі.

5 Перегляди

Коментарі

Знайшли помилку чи неточність?Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.