Два десятиліття дослідники в масках і з трубками борознили мулисте дно південних річок США, навпомацки збираючи прісноводних мідій. Багато черепашок здавалися знайомими, але аналіз ДНК показав інше: перед ними — п'ять раніше невідомих видів.
Науковці з Акваріума Шедда, Університету штату Арканзас і Геологічної служби США описали нові види роду Obovaria в річках Міссурі, Арканзасу, Міссісіпі, Алабами, Луїзіани й Техасу. Роботу опубліковано в журналі Zootaxa. Кожен вид приурочений до свого річкового басейну й отримав назву за місцевістю: Obovaria sipseyensis, O. neeskaensis, O. pinetorum, O. tallahattae і O. lumbo.
Визначити мідій за черепашкою непросто: форма змінюється від верхів'їв до пониззя, різняться самці й самки. Тому ключову роль відіграв генетичний аналіз трьох генів і порівняння понад чотирьохсот обрисів черепашок. Кожен великий басейн, вочевидь, зберігає свою генетичну лінію.
Ці мідії — справжні фільтри річок. За життя одна особина може очистити сотні тисяч літрів води, видаляючи водорості, мул, поживні речовини й забруднювачі. Вони живуть довго, іноді понад сто років, і слугують індикаторами якості води. Однак прісноводні мідії — найуразливіша група тварин Північної Америки: близько двох третин видів перебувають під загрозою.
Головні загрози — греблі, забруднення, замулення та інвазивні види. Життєвий цикл мідій залежить від риб-господарів для личинок, а дамби блокують міграцію риб. Нові види рідкісні й локальні, тому потребують точкових заходів охорони. Поки лише один із них запропоновано до федерального статусу охорони.
Відкриття підкреслює, наскільки неповні наші знання про річкове біорізноманіття. Без точного визначення видів неможливо оцінити ризики зникнення й організувати відновлення. Як зазначають автори, охороняти можна лише те, що ми розпізнаємо.
Щоб зберегти мідій, потрібно вивчати їхніх риб-господарів і відновлювати популяції в лабораторіях із подальшим поверненням у річки — саме так уже вдалося повернути кілька видів у дику природу.
