У пізньотріасових відкладах провінції Гуйчжоу китайські та міжнародні палеонтологи виявили майже повні скелети незвичайної істоти, яка, вочевидь, стала першим відомим амфібієм, здатним прожити все життя у відкритому морі. Новий вид, названий хайї сюань, жив близько 237 мільйонів років тому — незабаром після великого пермського вимирання, коли океани поступово відновлювали свою складність.
Тварина мала пласке тіло, вкрите товстим кістковим панциром, широку голову та великий рот із потужними зябровими дугами. Дорослі особини зберігали зябра і, судячи з будови, могли дихати під водою, не піднімаючись до поверхні. Такий набір ознак дозволяв їй ховатися в донних осадах і влаштовувати засідки на дрібну рибу, подібно до сучасних килимових акул.
Щоб довести, що хайї сюань справді мешкав у морі, а не був принесений течією із суходолу, вчені застосували аналіз ізотопів стронцію в кістках і вмісних породах. Співвідношення ізотопів у скелетах збіглося з морською водою того часу і відрізнялося від навколишніх осадів, що вказує на прижиттєву рівновагу з океаном. Додаткові докази — цілісність скелетів і відсутність слідів далекого перенесення — підтвердили місцеве захоронення.
Місце знахідки розташовувалося не менш ніж за тридцять кілометрів від найближчого стародавнього острова, а в тих самих шарах трапляються морські рептилії, такі як гуйчжоуіхтіозаври, і морські лілії. Це дозволяє уявити тріасову морську екосистему як складне угруповання, де амфібії займали нішу донних хижаків-засідників.
Відкриття ставить під сумнів попередні уявлення про те, що амфібії ніколи не досягали повної морської адаптації. Воно показує, наскільки різноманітними й несподіваними могли бути шляхи еволюції після масових вимирань, коли життя освоювало нові середовища існування.
Хайї сюань нагадує, що навіть у найсуворіших умовах планета здатна породжувати форми життя, яких ми не очікували побачити.
