У серці найбільшої піщаної пустелі світу — Руб-ель-Халі — колись існували озера з прісною водою, оточені життям, проте слідів людей там майже не було. Експедиція протяжністю близько півтори тисячі кілометрів виявила відкладення давніх озер у 55 з 125 обстежених точок, але жодного кам'яного знаряддя чи придатної сировини для їх виготовлення в глибині пустелі.
Дослідження, опубліковане в журналі Nature, показує, що доступ до води був необхідним, але недостатнім. Геологія регіону пояснює парадокс: породи, що дають кремінь, кварц та інші матеріали, придатні для розколювання на гострі знаряддя, виходять на поверхню лише по краях пустелі. У центрі вони приховані під товстим шаром піску й солончаків, а озера живилися переважно підземними водами, які не приносять камінь здалеку.
Науковці з Віденського університету, Університету Алгарве та інших установ зіставили дані експедиції з розподілом 363 відомих стоянок середнього палеоліту на Аравійському півострові. Комп'ютерна модель, що враховувала лише близькість до води, передбачала розташування пам'яток з точністю, що відповідає площі під ROC-кривою 0,695. Додавання фактора наявності придатного каменю підвищило цей показник до 0,768.
При цьому 57 відсотків територій у межах досяжності води лежать на геологічних формаціях без сировини для знарядь. Поселення концентрувалися саме там, де обидва ресурси збігалися. Аналогічна закономірність простежується і в інших регіонах — від Лівійського плато Мессак до східної пустелі Єгипту й Тибету.
Для людей кам'яної доби знаряддя були не просто інструментами, а умовою виживання в незнайомому середовищі. Без можливості швидко виготовити ніж чи скребок навіть багате на воду місце ставало глухим кутом. Модель показує, що попередні реконструкції шляхів розселення з Африки, які спиралися переважно на клімат і воду, могли суттєво завищувати площі, придатні для тривалого проживання.
Відкриття підкреслює, наскільки тісно переплетені ресурси в житті давніх спільнот: вода давала життя, камінь — можливість його підтримувати. Подібні обмеження, ймовірно, впливали і на швидкість, і на напрямки міграцій в інші посушливі зони планети.
Дослідження нагадує, що для розуміння минулого важливо враховувати не лише очевидні фактори на кшталт води, а й ті, що забезпечують технологічну основу існування.
