У глиняних черепках із давнього поселення Етова в штаті Джорджія вчені виявили сліди какао, датовані XI–XII століттями. Це найраніші відомі свідчення вживання шоколаду на схід від Міссісіпі та прямий доказ широких торговельних зв'язків між культурами доколумбових Америк.
Етова — один із ключових центрів міссісіпської культури, де зводили земляні кургани-платформи. Археологи знайшли фрагменти кераміки в ямах для бенкетів, які використовували як будівельний матеріал під час спорудження перших насипів. У двох черепках збереглися залишки ДНК рослини Theobroma cacao, а також хімічні маркери — теобромін, теофілін і кофеїн. Аналіз проводили за допомогою мас-спектрометрії та генетичних методів, які підтвердили присутність саме какао, а не місцевого аналога — чаю з падуба.
Раніше сліди какао знаходили в південно-західних пам'ятках, таких як Чако-Каньйон і давніші поселення в Юті. Нове відкриття показує, що напій із какао-бобів проникав і в південно-східні регіони, долаючи відстань понад три тисячі кілометрів. Імовірно, боби доставляли торговельними шляхами з Центральної Америки, де какао культивували майя та інші народи.
Бенкети з какао, судячи з усього, відігравали важливу роль у соціальному житті міссісіпців. Вони могли зміцнювати зв'язки між громадами, відзначати важливі події й навіть сприяти організації робіт зі спорудження монументальних будівель. Таким чином, шоколад виступав не просто як ласощі, а як елемент ритуального та політичного життя.
Відкриття ставить під сумнів уявлення про ізольованість доколумбових культур Північної Америки. Воно вказує на динамічні обміни товарами, ідеями та, можливо, людьми між регіонами, розділеними величезними відстанями. Подібні знахідки допомагають побачити континент як єдину мережу взаємодій, а не набір розрізнених суспільств.
Дослідження опубліковано в PLOS One і спирається на матеріали з колекцій Флоридського музею природничої історії. Воно розширює картину давніх зв'язків і показує, наскільки рано какао стало частиною життя народів, які жили далеко від місць його зростання.
Такі відкриття нагадують: навіть найзвичніші сьогодні речі можуть зберігати сліди давніх шляхів, що єднали людей задовго до появи сучасних кордонів.
