У музейних колекціях часом зберігаються не просто кістки, а цілі розділи історії життя на Землі, які десятиліттями чекають свого часу. Саме так сталося з фрагментом черепа, що пролежав майже століття в лондонському Музеї природничої історії: нещодавно його розпізнали як рештки нового виду хижого динозавра — Invictibellatrix amberina.
За даними дослідження, опублікованого в Royal Society Open Science, цей мегараптор жив близько 120 мільйонів років тому на території сучасного острова Вайт. За розміром він був приблизно як великий тигр — три-чотири метри завдовжки, трохи вище півтора метра заввишки й вагою 200–300 кілограмів. На відміну від пізніших тиранозаврів, ці хижаки покладалися не стільки на щелепи, скільки на потужні передні кінцівки та вигнуті кігті завдовжки до 20 сантиметрів.
Знахідка важлива не лише як перше європейське свідчення мегарапторів — групи, раніше відомої переважно з південної півкулі. Вона показує, наскільки різноманітною була фауна ранньої крейди в Європі та як ці спритні двоногі хижаки могли займати ніші, подібні до ролі гієн або середніх хижаків у сучасних екосистемах.
Учені використали комп'ютерну томографію, щоб вивчити внутрішню будову мозку й черепа. Порівняння зі спорідненими видами дало змогу припустити, що Invictibellatrix, імовірно, мав пір'я та полював на дрібних динозаврів, ящірок і ссавців. Фрагмент черепа зібрав у 1920-х роках палеонтолог-аматор біля підніжжя скелі на південно-західному узбережжі острова Вайт, а до музею його передали в 1924 році.
Такі відкриття нагадують: навіть у добре вивчених регіонах і колекціях залишається місце для сюрпризів. Вони підкреслюють цінність музейних фондів, де незліченні зразки чекають на уважний погляд і сучасні методи аналізу.
Робота з історичними колекціями допомагає краще зрозуміти, як змінювалися екосистеми планети та які уроки це дає для збереження біорізноманіття сьогодні.
