Восьмого жовтня світ відзначає День восьминога, і свіжі знахідки вчених знову нагадують, наскільки незвичайні ці істоти. Нещодавні дослідження показали, що в далекому минулому гігантські головоногі могли панувати в океанах, а сьогодні продовжують дивувати своєю поведінкою та різноманіттям форм.
Японські палеонтологи описали вимерлий вид Nanaimoteuthis haggarti, чиї скам'янілі щелепи вказують на можливу довжину від 6,6 до 18,6 метра. Вочевидь, ці хижаки мешкали в морях пізньої крейди й займали вершину харчового ланцюга, змагаючись за розмірами з великими сучасними кальмарами. Така знахідка змушує переглянути уявлення про масштаби безхребетних у давніх екосистемах.
В Аргентині дослідники зафіксували рідкісні кадри яєць патагонського восьминога Octopus tehuelchus. Самка відкладає їх у черепашки устриць і охороняє, відмовляючись від їжі на весь період розвитку ембріонів. Чорні точки всередині яєць — це очі, що формуються, а зниження уловів за останні десятиліття викликає питання про стан популяції, чий охоронний статус поки не визначено остаточно.
У Галапагоському архіпелазі описали новий вид — Microeledone galapagensis, крихітного блакитного восьминога розміром з м'ячик для гольфу. Короткі руки та особливості будови викликають у біологів питання про способи добування їжі в глибоководних осадах. Відкриття підкреслює, наскільки мало вивчені ще глибини Світового океану.
Ці відкриття пов'язані не лише з минулим і сучасним, а й з інтелектом головоногих. Здатність використовувати знаряддя, мімікрія та складна поведінка ставлять восьминогів у ряд найкмітливіших безхребетних. Такі риси дозволяють їм адаптуватися до мінливих умов, однак антропогенний тиск на морські екосистеми вимагає уважного ставлення до їхнього збереження.
Розуміння еволюційної історії та повсякденного життя восьминогів допомагає краще оцінити крихкість океанічного біорізноманіття та важливість його захисту.
