Майстер камуфляжу десятиліттями успішно «вдавав» інший вид навіть перед ентомологами.
Дослідження команди з Університету Сіднея (на чолі з Бракстоном Джонсом) опубліковано 21 вересня 2026 року в журналі Austral Entomology. Учені переглянули австралійських представників роду Anchiale — великих крилатих палочників. Раніше вважалося, що їх лише два види, а виявилося п'ять:
- Anchiale albopunctata (відновлений у статусі окремого виду після понад столітнього синонімізування з іншим),
- A. briareus,
- A. mabiensis (новий),
- A. robusta (новий),
- A. spinicollis.
Найбільший «самозванець» — Anchiale robusta. Його десятиліттями (щонайменше з 1970-х) приймали за вже відомий вид, хоча він досить великий: самки до 16,2 см. Живе в прибережних тропічних лісах Квінсленду (від Таллі приблизно на 450 км на північ до районів північніше Куктауна). Його часто фотографували й навіть розводили, але правильно визначили тільки тепер — завдяки ДНК (мітохондріальний ген COXI), музейним колекціям, польовим зборам, даним громадянської науки (понад 1000 спостережень у iNaturalist та Atlas of Living Australia) і вивченню яєць.
Другий новий вид — Anchiale mabiensis. Він менший і стрункіший (самки близько 11,5–12 см), відомий поки що лише з критично загроженого тропічного лісу Мабі на плато Атертон. Його яйця справді незвичайні: на «кришечці» (оперкулумі) є внутрішня структура у вигляді кілець, якої раніше не знаходили ні в палочників, ні в їхніх найближчих родичів. Під час вилуплення ця кришечка відокремлюється.
Ареали тепер виявилися значно вужчими, ніж думали, що важливо для охорони — особливо для виду з лісу Мабі. До того ж з'ясувалося, що «чумні» спалахи чисельності, коли палочники оголюють дерева, можуть належати до різних видів.
Класичний випадок: навіть серед найпомітніших і найчастіше фотографованих комах Австралії досі ховаються неописані (або неправильно визначені) види. Палочники в цьому особливо вправні — їхня головна суперсила якраз і допомогла їм залишатися «невидимими» для науки.
