У Піренеях, де на одній падалі можуть зібратися одразу кілька видів грифів, бактерії всередині їхніх організмів поводяться зовсім не так, як можна було б очікувати. Нове дослідження під керівництвом Інституту піренейської екології CSIC показало: у кожного з чотирьох європейських видів — бороданя, білоголового сипа, стерв'ятника та чорного грифа — формується власний, неповторний мікробіом, навіть коли птахи ділять одну й ту саму тушу.
Учені проаналізували проби з 155 диких птахів із чотирьох зон тіла: обличчя, дзьоба, трахеї та клоаки. Вид птаха пояснював 18 % відмінностей у складі мікробіому, тоді як зона тіла — лише 9 %. Це означає, що «хто ти» важливіше, ніж «де тебе оглядають». Червоний шуліка, який живиться падаллю не виключно, також демонструє свою, характерну для виду картину.
Мікробіом — це не просто набір бактерій, а ціла екосистема, що бере участь у травленні, нейтралізації токсинів і захисті від патогенів. Раніше такі угруповання у падальників майже не вивчали в природних умовах. Тепер зрозуміло: простий контакт з одними й тими самими бактеріями на трупі не гарантує їхнього закріплення в організмі. Кожен вид сам вирішує, які мікроби залишаться жити.
Особливо важливе це відкриття для Іспанії — тут зосереджені найбільші популяції грифів Європи. Проби збирали з 2017 по 2022 рік переважно в Арагоні, а також у Каталонії та Країні Басків. У молодих птахів мікробіом ще бідніший, ніж у дорослих: угруповання формується поступово, у міру переходу на падаль. Стать при цьому майже не впливає.
Практична цінність дослідження велика. Відстежуючи зміни в цих бактеріальних угрупованнях, можна буде раніше помічати проблеми зі здоров'ям птахів і розуміти, як на них впливають кормова база, вік або навколишнє середовище. Крім того, грифи продовжують виконувати свою давню роль санітарів природи, швидко прибираючи трупи й тим самим стримуючи поширення небезпечних мікроорганізмів.
Наступний крок — зрозуміти, які саме функції виконують ці видоспецифічні бактерії і чи можна використовувати їх як індикатори стану популяцій.
