6 жовтня 2026 року Королівська шведська академія наук оголосила лауреата Нобелівської премії з фізики. Премію отримав Френсіс Галзен з Університету Вісконсин–Медісон за вирішальний внесок у створення обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження.
Галзен, бельгійський фізик, який став громадянином США, вже у 1988 році запропонував використовувати чистий лід Південного полюса для реєстрації нейтрино. Ці частинки, які часто називають «примарними», майже не взаємодіють з речовиною і несуть інформацію про найенергійніші процеси у Всесвіті.
Ідея втілилася в обсерваторії IceCube — кубічний кілометр антарктичного льоду, оснащений тисячами світлових датчиків. Будівництво завершилося у 2011 році, а перші надійні сигнали високоенергетичних нейтрино з космосу були зареєстровані у 2013–2015 роках.
Нейтрино дозволяють зазирнути туди, куди не проникає світло звичайних телескопів: за пилові хмари, до активних ядер галактик і околиць чорних дір. «Вони відкривають двері до далеких галактик і розповідають про процеси зір, що вибухають», — зазначила член Нобелівського комітету Єва Олссон.
Галзен очолив міжнародну колаборацію з понад 450 учених із 58 інститутів 14 країн. «Його наполегливість і наукове бачення проклали шлях до нового виду астрономії», — підкреслив голова комітету Марк Пірс.
Сам лауреат, дізнавшись про нагороду по телефону з Італії, зізнався, що був здивований: «Коли ми починали проєкт, усі розуміли, що ідея, можливо, й хороша, але дуже мало хто вірив, що вона спрацює, включно зі мною самим».
Премія цього року стала п'ятою, пов'язаною з нейтрино, і вперше з 1992 року присуджена одному вченому. Що це говорить про майбутнє нейтринної астрономії — питання, яке тепер постає особливо гостро.
Відкриття Галзена не просто додало новий рядок до історії фізики. Воно дало інструмент, здатний змінити наше розуміння найпотужніших явищ космосу.
