Нове масштабне дослідження показало, що регулярне відвідування парків і зелених зон у перші 11 років життя дитини позитивно позначається на її психічному здоров'ї та соціально-емоційному розвитку. Результати роботи, опублікованої в авторитетному журналі Journal of Epidemiology and Community Health, підкреслюють важливість доступних зелених зон для здорового дорослішання дітей.
Ключові висновки дослідження
В дослідженні взяли участь 4 219 осіб. Науковці проаналізували дані про частоту відвідування парків дітьми від народження до 11 років і оцінили їхній соціально-емоційний розвиток – набір навичок, необхідних для керування емоціями, побудови стосунків, дотримання соціальних норм і подолання повсякденних труднощів.
Головний результат виявився вражаючим: діти, яких водили в парк щонайменше раз на тиждень протягом перших 11 років життя, в середньому набирали на 16,5% більше балів в оцінках психічного здоров'я порівняно з тими, хто відвідував зелені зони рідше одного разу на тиждень. Примітно, що цей позитивний ефект зберігався навіть після врахування таких чинників, як соціально-економічне становище сім'ї та наявність внутрішніх сімейних проблем.
Дослідження також виявило, що регулярні прогулянки в парку сприяють покращенню як внутрішніх поведінкових показників (зменшення емоційних симптомів і проблем у взаєминах з однолітками), так і зовнішніх (зменшення проблем з поведінкою, гіперактивності та неуважності).
Чому парки такі важливі для розвитку?
Провідний автор дослідження Марк Фергюсон з Університету Ексетера (Велика Британія) відзначає комплексний характер користі від зелених зон:
«Парки дають дітям простір для фізичної активності, яка, як відомо, підтримує як психічне, так і фізичне здоров'я. Крім того, вони сприяють сміливій і творчій грі, що допомагає розвивати впевненість у собі та самостійність. Ми вважаємо, що парки можуть бути не просто місцями для ігор, а й важливим ресурсом для здорового розвитку дітей».
Парки як інструмент соціальної справедливості
Особливу увагу в роботі приділено впливу сімейного тла на частоту відвідування парків. З'ясувалося, що діти з більш заможних районів, як правило, частіше гуляють у парках у ранньому віці. Водночас діти з менш забезпечених сімей починають відвідувати їх частіше в міру дорослішання.
Автори дослідження підкреслюють, що парки та дитячі майданчики мають потенціал для скорочення нерівності в розвитку дітей, але лише за умови, що вони справді зручні та доступні для всіх сімей.
Тут набуває чинності так званий «еквігенний ефект» (equigenic effect). Цей термін описує здатність певних фізичних або соціальних умов (у цьому випадку – якісних зелених зон) відігравати роль зрівнювальної сили. Оскільки парки безкоштовні й відкриті для всіх, вони можуть зменшувати відмінності у стані здоров'я, психологічному благополуччі та рівні розвитку між дітьми з різних соціально-економічних груп.
Що це означає для батьків і містобудівників?
- Для батьків: Регулярні, навіть нетривалі, прогулянки в парку з раннього дитинства – це проста й безкоштовна інвестиція в довгострокове психічне здоров'я та соціальну адаптацію дитини.
- Для влади та урбаністів: Щоб парки приносили максимальну користь, громадам потрібні зелені зони високої якості. Вони мають бути безпечними, доступними (зокрема для маломобільних груп) і привітними до сімей з будь-яким рівнем доходу та походженням.
Дослідження ще раз підтверджує: природа в межах міста – це не просто елемент ландшафтного дизайну, а найважливіший компонент системи громадської охорони здоров'я та соціального розвитку майбутнього покоління.
Джерело: Euronews, дані дослідження Університету Ексетера, опублікованого в Journal of Epidemiology and Community Health (листопад 2026 р.).
