У Катманду щороку відзначають Кааг Тіхар — день ворони, коли птахів шанують як посланців бога смерті Ями та пропонують їм їжу й гірлянди. Однак цього року свято минуло на тлі зростаючого невдоволення містян: ворон дедалі частіше сприймають як джерело проблем, а не як корисних сусідів.
Причини криються у швидкому зростанні міста. За останні десятиліття урбанізована територія Катманду розширилася більш ніж удвічі, а зелені зони скоротилися майже наполовину. Старі дерева вирубують під час розширення доріг, і птахам доводиться гніздитися на проводах і стовпах. Велика кількість харчових відходів на звалищах і біля м'ясних крамниць дає воронам легкий доступ до корму, дозволяючи їм процвітати там, де інші види відступають.
Домашні ворони (Corvus splendens) стали одними з найчисленніших птахів у долині. Дослідження показують, що вони домінують на міських ділянках, витісняючи більш спеціалізованих пернатих. Екологи зазначають: ворони виконують важливу роль природних сміттярів, поїдаючи падло та відходи, але саме людська діяльність — погана утилізація сміття та втрата середовищ існування — робить їхню присутність помітнішою й проблемнішою.
Додаткова напруга виникла після спалаху пташиного грипу в центральному зоопарку Катманду, де в поширенні вірусу підозрювали диких ворон. Ветеринари наголошують, що ворони займають особливу екологічну нішу, легко переміщуючись між звалищами, фермами та житловими районами, однак корінь проблеми — не в птахах, а у відсутності планування та контролю відходів.
Місцеві активісти, як-от фольклорний співак Рамеш Дулал, щороку влаштовують «конференцію ворон», імітуючи їхні крики та нагадуючи про культурне й екологічне значення птахів. Міська влада обіцяє захищати наявні дерева та урізноманітнювати насадження, але поки що загальні заходи з управління відходами залишаються недостатніми.
Збереження балансу в міській екосистемі вимагає не боротьби з воронами, а зміни звичок: поліпшення утилізації сміття та садіння різноманітних дерев замість монокультур.
