У віддалених водах Тихого океану, де вплив людини мінімальний, учені створюють докладну карту однієї з останніх по-справжньому диких морських екосистем планети. Два коралові атоли — Біккар і Бокак у Маршаллових островах — стали національними морськими заповідниками у 2025 році, і відтоді дослідники з проєкту Pristine Seas ведуть комплексну інвентаризацію життя від поверхні до глибин.
Тут гніздяться зелені морські черепахи, коралові рифи кишать понад 260 видами риб, а у відкритій воді полюють акули, джек-риби та ваху. Камери й підводний човен зафіксували несподівано багаті глибоководні угруповання, а два види риб, можливо, ще невідомі науці. П'ятнадцять видів морських птахів виводять потомство або, вочевидь, готуються до цього.
Ці атоли, розташовані за 116 і 385 кілометрів від найближчих населених островів, слугують своєрідним еталоном. За словами морського еколога Алана Фрідлендера з Гавайського університету, вони допомагають зрозуміти, що саме втрачено в інших регіонах, і дають ключові орієнтири для відновлення екосистем. Дані показують, що глобальні популяції диких тварин із 1970 року скоротилися в середньому на 73 відсотка, а морські — на 59 відсотків.
Відмінності між двома атолами вже помітні: на Бокаку домінують корали, і біомаса риб там удвічі вища, ніж на Біккарі, де водорості вкривають значну частину схилів. Причини цих відмінностей учені поки що уточнюють. Важливо, що захист атолів спирається на традиційні практики остров'ян — зони «мо» або «табу», де діяльність людини обмежена, що дозволяє природі відновлюватися.
Однак навіть такі віддалені куточки не застраховані від глобальних загроз: потепління океану, знебарвлення коралів і підняття рівня моря зачіпають і їх. Проєкт підкреслює необхідність вивчати екосистеми цілком — від птахів до глибоководних мешканців — щоб відстежувати зміни та підтримувати їхню цілісність.
Результати досліджень уже допомагають місцевим і міжнародним зусиллям із збереження, а самі атоли називають «скарбами для всієї планети».
