У горах Карабалло на Філіппінах росте скромний чагарник, який місцеві жителі з народу бугкалот давно називають «келлі» й використовують для лікування собак. Сучасна ботаніка лише нещодавно визнала його окремим видом і дала наукову назву — Clerodendrum kelli.
Рослина сягає метра заввишки, її листки зверху зелені, а знизу — блідо-фіолетові. Білі трубчасті квітки з рожевувато-червоною основою зібрані в нещільні китиці, а не в густі суцвіття, як у багатьох родичів. Вона трапляється лише у двох місцях вологих гірських лісів заповідника Pantabangan-Carrangalan — на горі Медденген і в Сітіо Бінбін.
Бугкалоти століттями знали властивості «келлі»: листя розтирають і додають у корм хворим собакам. Водночас традиційне використання не призвело до зникнення рослини. Головна загроза — вирубування лісів під сільське господарство та зсуви на крутих схилах, де чагарник воліє оселятися.
Сьогодні ареал Clerodendrum kelli скоротився до восьми квадратних кілометрів. Вид уже віднесено до категорії «на межі зникнення». Дослідники з Університету Атенео де Маніла разом із колегами описали новий вид у грудні 2025 року в журналі Gardens’ Bulletin Singapore.
Відкриття показує, як знання корінних народів і формальна наука можуть доповнювати одне одного. Там, де місцеві жителі століттями помічали корисні властивості рослини, вчені тепер бачать уразливий елемент гірської екосистеми, що потребує особливої охорони.
Без посилених заходів щодо збереження схилів і обмеження перетворення земель Clerodendrum kelli ризикує зникнути перш ніж його встигнуть вивчити глибше. Це нагадування, що багато видів залишаються невидимими для науки доти, доки не зникнуть разом зі звичним середовищем існування.
