У тінистих куточках Камрупа, серед звичайних лісових трав, нещодавно виявлено рослину, яку вчені офіційно визнали раніше невідомою для науки. Це невеликий багаторічник з великим ребристим листям і щільними суцвіттями білих квіток отримав назву Ophiorrhiza assamensis і одразу привернув увагу фармакологів. Річ у тім, що в роді Ophiorrhiza накопичуються алкалоїди з доведеною протипухлинною дією — і камптотецин насамперед.
Відкриття зробили доктор Бііна Бхуян, доцентка кафедри ботаніки Університету Гіріджананди Чоудхурі, та ботанік Селім Мехмуд. Зразки зібрали на дорозі Сатаргаон у районі Камруп у вологому, затіненому місці, характерному для зростання цього виду. Ретельне морфологічне дослідження показало, що рослина відрізняється від близьких видів O. mussaendiformis та O. nepalensis низкою суттєвих ознак. Результати роботи опубліковані в престижному міжнародному журналі Phytotaxa, провідному виданні з систематичної ботаніки.
Ophiorrhiza належить до родини Rubiaceae — тієї ж групи рослин, що дарує світові каву. Однак медичне значення роду лежить у зовсім іншому напрямку: багато видів продукують камптотецин, алкалоїд з потужною протипухлинною дією. Цей алкалоїд діє, блокуючи фермент ДНК-топоізомеразу I, яка необхідна для розв'язання топологічних напруг під час реплікації та репарації ДНК. Коли ферменти присутні, але не можуть завершити свою роботу через камптотецин, утворюються смертельні для ракових клітин розриви подвійної спіралі. На основі камптотецину створено напівсинтетичні препарати топотекан та іринотекан, схвалені Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США. Ці ліки широко застосовуються в лікуванні раку легень, яєчників, товстої кишки та інших органів. Іринотекан став першим препаратом, який призвів до помітного збільшення виживаності хворих з метастатичною формою колоректального раку. Поки невідомо, чи накопичує новий вид камптотецин у помітних кількостях, але сама його присутність у роді, що славиться виробництвом цієї сполуки, робить рослину об'єктом пильного інтересу медиків і біотехнологів.
Вочевидь, популяція виду вкрай локальна: поки відомі лише поодинокі особини на невеликій ділянці. Така вузька поширеність робить вид уразливим перед вирубкою лісів та інтенсивним будівництвом, які активно ведуться навколо швидкозростаючого Гувахаті. Дослідники рекомендують поки що віднести Ophiorrhiza assamensis до категорії «дані недостатні» за критеріями Міжнародного союзу охорони природи та терміново провести додаткові польові обстеження, щоб з'ясувати справжній ареал і чисельність виду.
Ассам здавна славиться багатством флори. Тут зростає безліч ендеміків — видів, що зустрічаються лише в цьому регіоні. Однак багато куточків цього краю залишаються маловивченими, особливо його вологі лісові узлісся та долини. Кожне таке відкриття — нагадування про те, що навіть у регіонах з високою густотою населення та активним розвитком інфраструктури природа здатна підносити несподівані знахідки. Знахідки, які можуть відкрити шлях до нових ліків. Охорона місць зростання O. assamensis — це не абстрактна турбота про екологію, а практична необхідність, спрямована на збереження потенційних ресурсів для майбутньої медицини.
Захист вологих лісових узлісь навколо Сатаргаона — це можливість не втратити відкриття, які ще можуть народитися з уважного погляду вчених на те, що росте в цьому регіоні. А в умовах зростаючого попиту на природні джерела протипухлинних сполук документування та охорона нововідкритих видів стають не менш важливими, ніж робота фармацевтичних лабораторій.
