На зовнішній обшивці Міжнародної космічної станції крихітні спори моху провели 283 днів в умовах, де температура коливається від мінус 150 до плюс 120 градусів, де немає атмосфери і де ультрафіолет б'є без жодного захисту. Повернувшись на Землю, понад 80 відсотків спор проростали й утворювали нормальні рослини. Це перший підтверджений випадок, коли багатоклітинна рослина пережила настільки тривале перебування у відкритому космосі та зберегла здатність до розмноження.
Експеримент проводили японські вчені з модельним видом Physcomitrium patens — звичайним земляним мохом, який і на Землі відомий здатністю заселяти голі ділянки ґрунту. Спори поміщали в природні захисні оболонки — спорангії. Саме ця оболонка, як показали наземні тести й політ, поглинала згубне ультрафіолетове випромінювання та зберігала генетичний матеріал. Без неї виживаність падала майже до нуля.
На Землі мохи — одні з перших рослин, що вийшли на сушу близько пів мільярда років тому. Вони пережили всі масові вимирання, бо вміють впадати в стан повного висихання і потім оживати при першому ж контакті з водою. Космічний експеримент показав, що ці давні механізми працюють і за межами атмосфери. Очевидно, еволюція на нашій планеті створила клітини, здатні переносити умови, яких тут ніколи не було.
Для майбутніх місій на Місяць чи Марс це відкриває практичні перспективи. Мохи швидко ростуть, виробляють кисень і можуть слугувати основою для замкнутих систем життєзабезпечення. Японська команда вже планує триваліші експозиції — до кількох років. Однак важливо розуміти: успіх моху не скасовує крихкості земної біосфери. Він лише нагадує, наскільки унікальні умови, в яких виникло і збереглося життя на нашій планеті.
У повсякденному житті ми рідко замислюємося про те, що зелений наліт на старій черепиці чи в лісовій тіні — це нащадки організмів, здатних пережити вакуум і радіацію. Їхня стійкість — результат мільйонолітнього «тренування» в найсуворіших куточках Землі: в Антарктиді, на вулканічних полях, у пустелях. Космос лише підтвердив те, що вже було закладено тут.
Дослідження опубліковано в журналі iScience і ґрунтується на реальних зразках, які повернулися на Землю в 2023 році. Дані показують високу виживаність навіть за повного впливу космічних факторів, за винятком ультрафіолету, від якого спорангії захищали ефективно.
Піклуючись про земні екосистеми, ми зберігаємо не лише звичну природу, а й потенційні «будівельні блоки» для життя за її межами.
