У глухій ущелині біля річки Кейї в індійському штаті Аруначал-Прадеш ботаніки виявили дещо майже невидиме: крихітну орхідею, яка проводить усе життя в глибокій тіні, без жодного зеленого листка й без хлорофілу. Її назва викликає в пам'яті духа, що невловимо ковзає крізь простір — і таке порівняння невипадкове. За час експедиції вчені зафіксували лише п'ять квітучих екземплярів цього найрідкіснішого виду.
Новий вид назвали Gastrodia keyiensis на честь річки, біля якої він росте. Рослина сягає всього 35 сантиметрів заввишки й несе один-три квіти з білувато-блакитними пелюстками, увінчаними характерною жовтою вигнутою губою. Більшу частину року орхідея залишається невидимою — ховається під товстим шаром опалого листя в бамбукових гаях на висоті близько тисячі метрів. Живлення рослина отримує незвичним шляхом: не від сонця, а завдяки грибам у ґрунті, утворюючи рідкісний випадок повної голомікотрофії — повної залежності від мікосимбіозу без власного фотосинтезу.
Відкриття було описано у вересневому номері міжнародного журналу Phytotaxa групою вчених з Національного інституту гімалайського довкілля імені Г.Б. Панта, Сіккімського університету, Ботанічної служби Індії та Коледжу Каліабор. Місцеві жителі з етнічної групи Nyishi називають квітку словом, яке перекладається як «квітка-привид». Назва чудово відображає її спосіб життя: рослина майже завжди залишається невидимою, а цвіте недовго і в найпотаємніших куточках лісу.
Аруначал-Прадеш уже давно називають «орхідним раєм» — тут зареєстровано близько шестисот видів цих рослин, що ростуть завдяки різноманіттю висот, вологому клімату та в густих лісах, де з'являються навіть такі незвичайні форми життя. Однак Gastrodia keyiensis відома поки що лише з однієї ділянки площею близько чотирьох квадратних кілометрів. Її зарахували до категорії «дані недостатні», бо вчені ще не змогли визначити точну чисельність популяції та повний ареал поширення.
Обмежене поширення й глибока залежність від конкретних видів грибів роблять вид особливо вразливим. Рід Gastrodia примітний тим, що його представники можуть залишатися під землею роками, перш ніж з'явитися над поверхнею на короткий період цвітіння. Будь-яке порушення лісової підстилки, зміна мікроклімату або зміна видового складу ґрунтових грибів може стерти рослину з лиця землі перш, ніж вчені встигнуть зрозуміти всі деталі її життя. Заступник головного міністра штату відзначив цю знахідку як ще одну сторінку в книзі природної спадщини Аруначал-Прадешу й наголосив на критичній важливості подальших досліджень.
Подібні відкриття нагадують нам про те, що навіть у, здавалося б, добре вивчених куточках нашої планети залишаються цілі світи, сховані в одній жмені ґрунту. Щоб їх зберегти, потрібно зовсім небагато: дозволити лісу залишатися самим собою — не вирубувати його, не ущільнювати ґрунт, не змінювати склад лісової підстилки. Одна-єдина незаймана ділянка бамбукового гаю може виявитися цілим космосом для організмів, які навчилися жити в цілковитій темряві, у союзі з грибами, живлячись їхньою щедрістю замість світла сонця.
