У густих лісах басейну Конго, де окремі дерева встигли прожити не одне століття, звичні породи деревини поступово стають дефіцитом: попит зростає швидше, ніж ліс встигає відновлювати запаси. Нове дослідження, проведене в Кісангані, одному з найбільших ринків деревини в Демократичній Республіці Конго, пропонує неочевидний вихід. На думку авторів, рішення може бути не в розширенні вирубування, а в уважному погляді на види, які поки що залишаються в тіні.
Команду очолив Мбуса Васукунді з Льєзького університету (працює у складі Gembloux Agro-Bio Tech). Дослідники обійшли 21 лісопильний завод і 38 столярних майстерень Кісангані. Цифри складаються так: 11 заводів і 28 майстерень обстежили окремо, а ще 10 майданчиків, де завод і майстерня розташовані в одному місці, враховували в обох категоріях. Зрештою вчені вивчили 27 видів деревини, що надходять на місцевий ринок. Дев'ять із них користуються широким попитом. Решта 18, зокрема 14 маловідомих, мають придатні технічні властивості, але майже не потрапляють у торгівлю.
Становище дев'яти популярних порід виглядає тривожно. У багатьох із них запас деревини менший за один кубометр на гектар, або стовбур росте повільніше за пів сантиметра на рік, або природне поновлення слабке. Такі особливості викликають занепокоєння: за тривалої експлуатації ці дерева ризикують виснажитися. На цьому тлі частина маловідомих видів виглядає помітно стійкішою: за щільністю деревини, темпами росту та здатністю відновлюватися.
Сила роботи в поєднанні трьох підходів. Дослідники виміряли фізичні та механічні властивості деревини, вислухали майстрів про твердість і довговічність матеріалу та опрацювали дані лісової інвентаризації: щільність дерев, обсяги, темпи росту й приріст молодняку. Підсумок виявився показовим: уявлення ремісників багато в чому збіглися з лабораторними вимірюваннями. Практичний досвід людей, які щодня працюють із деревом, виявився надійним орієнтиром.
Такий підхід «від лісу до ринку» дає змогу оцінювати не лише те, які породи існують, а й наскільки їх реально куплять і чи витримають вони помірну заготівлю. Це корисний орієнтир для компаній і влади, які хочуть урізноманітнити постачання, не підриваючи екосистему. Важливий і інший контекст. В окремій роботі 2025 року 115 зразків деревини з ринків Кісангані перевірили двома методами, і 26 з них виявилися позначені неправильно. Отже, точна видова ідентифікація на ринку, а не лише вибір нових порід, залишається самостійним завданням.
Тема маловідомих порід уже виходить за межі однієї лабораторії: на сайті ATIBT, міжнародної асоціації з тропічної деревини, опубліковано матеріали про маловідомі породи за участю Льєзького університету. Команда продовжує роботу. Тези другої міжнародної конференції 2026 року присвячені росту та потенціалу виходу деревини у трьох недооцінених видів із ДРК. Сам підхід може стати в пригоді й в інших районах басейну Конго, де тиск на звичні види зростає.
Ліси Конго здатні й надалі давати деревину та зберігати своє багатство, але лише якщо спиратися не тільки на знайомі назви. Перспективні й породи, які поки що чекають на визнання, за однієї умови: їхні запаси та динаміку потрібно оцінювати ретельно, перш ніж вводити в обіг.
