Три десятиліття щорічного моніторингу лісів відкривають тривожну історію: зовні сухі тропічні ліси центральної Індії виглядають неушкодженими, дорослі дерева й далі височіють над землею, однак під наметом розгортається прихований демографічний спад. Дослідження, що охопило вісім моніторингових ділянок у штатах Мадх'я-Прадеш і Чхаттісгарх, проаналізувало динаміку поновлення 101 видів дерев між 1991 і 2021 роками, порівнявши структуру розмірів деревостану в ці два моменти часу. Шар молодого підросту — трав'янистих сходів і тонких саджанців — розповідає зовсім іншу історію, ніж зовнішній вигляд старого лісу.
Головний екологічний зсув відбувається між функціональними групами деревних порід. Світлолюбні види-піонери, які першими освоюють відкриті ділянки та світлі лісові вікна, зберігають або навіть покращують свої показники поновлення. Натомість тіньовитривалі та пізні сукцесійні види — дерева, що визначають обличчя стиглого лісу, — поступово втрачають позиції в молодому поколінні. Потік їхнього насіння, проростків і сіянців рідшає рік за роком, створюючи прихований дефіцит молодих особин, який виявляється лише за детального аналізу структури розмірів. В умовах мінливого мусонного клімату, що характеризується дедалі різкішими коливаннями опадів і температурних екстремумів, дерева, які становлять кістяк зрілого лісу, виявляються неспроможними надійно себе заміщати.
Водночас спроби передбачити долю окремих видів виключно за їхніми функціональними ознаками — світлолюбністю, тіньовитривалістю або типом поширення плодів — показали низьку передбачувальну точність. Статистичні моделі пояснили лише малу частку спостережуваної варіації в траєкторіях видів, що підтверджує фундаментальний принцип: знання екологічних ознак виду задає лише загальний напрям тренду, але не визначає його результат. Локальні умови — характер рознесення насіння тваринами й вітром, властивості ґрунту, конкуренція та взаємодія між видами, а також мікроклімат під наметом лісу — справляють ключовий і часто вирішальний вплив на виживання та ріст молодих рослин.
Використання показника зміни нахилу розподілу за розмірами дає змогу лісівничим і природоохоронним службам без дорогих довгострокових вимірювань окремих дерев виявляти види, що потрапили в критичну ситуацію. Цей метод уможливлює своєчасне застосування цільових заходів з охорони та відновлення: проведення збагачувальних посадок рідкісних видів, регулювання інтенсивності проріджування верхнього намету, захист молодого підросту від пожеж і випасу худоби. Дані трьох десятиліть інтенсивного моніторингу підтверджують, що ліси центральної Індії вже активно почали змінювати свій видовий склад і структуру.
