Штучний інтелект стрімко змінює не лише журналістику, освіту та бізнес, а й сам спосіб, у який пишеться сучасна наука.
Нове дослідження, опубліковане в серпні 2026 року на arXiv, показало вражаючу тенденцію: до кінця 2025 року ознаки використання великих мовних моделей виявлялися майже в дев'яти з десяти біомедичних статей.
Але тут важливо розуміти головне: це не означає, що 90% наукових робіт цілком написані ШІ.
Йдеться про те, що штучний інтелект дедалі частіше допомагає авторам формулювати, редагувати та переписувати окремі частини тексту.
Масштаб виявився набагато вищим за попередні оцінки
Дослідники проаналізували повні тексти біомедичних статей з PubMed Central.
За їхньою оцінкою, частка публікацій з ознаками участі LLM становила близько 52% у 2024 році і зросла приблизно до 77% у 2025-му.
А до грудня 2025 року показник наблизився до 89%.
Це набагато вище за попередні оцінки, тому що раніше вчені частіше аналізували лише анотації.
Коли ж команда подивилася на повні статті, стало зрозуміло: використання ШІ може бути значно ширшим, ніж передбачалося.
Де ШІ зустрічається найчастіше
Найпомітніші сліди LLM дослідники знаходили в тих частинах статті, де автору потрібно пояснювати, інтерпретувати та формулювати думки.
Особливо часто ознаки ШІ зустрічалися у вступах та обговореннях.
Набагато рідше — у розділах методів та результатів.
І це цілком логічно.
Саме вступ та обговорення потребують великої кількості зв'язного тексту, формулювань, порівнянь із попередніми дослідженнями та пояснення значення отриманих даних.
Тобто ШІ дедалі частіше використовується як свого роду науковий редактор або помічник зі стилю.
Але виникає новий ризик
Проблема починається тоді, коли мовна модель використовується не лише для редагування тексту, а й для опису фактичних результатів.
LLM вміють створювати дуже переконливі формулювання, навіть коли інформація є помилковою.
Саме тому дослідники особливо занепокоєні використанням ШІ у розділах Results.
Якщо модель починає «додумувати» дані, це вже не питання стилю — це потенційна загроза достовірності науки.
Є й інша проблема.
Якщо тисячі вчених використовують одні й ті самі моделі, наукові тексти поступово можуть ставати схожими один на одного.
Однакові мовленнєві конструкції, однакові способи пояснення та однакові логічні шаблони можуть поширюватися літературою значно швидше, ніж раніше.
Вчені й самі зізнаються, що використовують ШІ
Масштаб тенденції підтверджують і опитування.
У 2025 році близько 71% дослідників зізнавалися, що використовують штучний інтелект для допомоги при написанні наукових текстів.
І реальна частка може бути ще вищою.
Для багатьох вчених, особливо тих, для кого англійська мова не є рідною, LLM стали зручним інструментом: вони допомагають виправляти граматику, робити текст зрозумілішим і швидше готувати рукописи до публікації.
Тому повністю відмовитися від ШІ наукова спільнота вже навряд чи зможе.
«Зубну пасту назад у тюбик не повернути»
Один із дослідників, коментуючи ситуацію, дуже влучно описав те, що відбувається:
«Зубну пасту вже видавлено з тюбика, і назад її не повернути».
І це, мабуть, головне.
Питання вже не в тому, чи будуть вчені використовувати ШІ.
Вони вже використовують його масово.
Тепер важливіше інше: де проходить межа між допомогою в написанні тексту та втручанням у зміст наукової роботи.
Чи можна попросити модель покращити англійську?
Чи можна переписати складний абзац?
Чи можна дозволити їй інтерпретувати результати?
А генерувати частину обговорення?
Відповіді на ці питання науковій спільноті ще тільки належить сформулювати.
Наука вступає в нову епоху
Є ще одне важливе застереження: дослідження поки що опубліковане як препринт і не пройшло повноцінного наукового рецензування.
Тому цифри можуть уточнюватися.
Але навіть якщо підсумкова оцінка виявиться трохи нижчою, загальний тренд уже очевидний.
ШІ стає частиною наукового письма — так само, як колись стали частиною роботи комп'ютери, пошукові системи та статистичні програми.
І тепер головне питання звучить уже не так:
«Чи пише наука за допомогою ШІ?»
А скоріше так:
«Чи зможе наукова література зберегти оригінальність, прозорість і довіру, якщо майже кожен текст проходить через одні й ті самі мовні моделі?»
