Нейробіологи з Массачусетського технологічного інституту (MIT) представили переконливі докази того, що логічне мислення та мова спираються на різні системи мозку.
Дослідження, опубліковане в журналі PNAS, показало, що навіть люди з важкими порушеннями мовлення після інсульту успішно виконують складні логічні завдання. При цьому ділянки мозку, відповідальні за обробку мови, під час розв'язання залишалися практично неактивними.
Керувала роботою доцент кафедри наук про мозок і когнітивних наук Евеліна Федоренко. Ключову роль відіграла постдокторка Хоуп Кін з лабораторії Федоренко.
Вчені вивчили двох пацієнтів з афазією — важким розладом розуміння та продукування мовлення. Попри це, вони розв'язували логічні головоломки з числами та візуальними патернами не гірше, ніж контрольна група. Знайдені правила учасники передавали за допомогою жестів або малюнків.
В експериментах з нейротиповими добровольцями застосовували МРТ. Під час розв'язання логічних завдань мовні ділянки мозку не активувалися ані при індуктивному, ані при дедуктивному міркуванні.
Це відкриття ставить під сумнів давні філософські та наукові уявлення про нерозривний зв'язок мови й думки. Дослідники зазначають, що абстрактне мислення може вимагати більшої точності, ніж дозволяє звичайна мова.
Результати мають практичне значення для роботи з людьми, які страждають на афазію. Вони підтверджують, що втрата здатності говорити не означає втрату здатності логічно мислити.
Можливо, ці дані виявляться корисними і при розробці штучного інтелекту, де мовні моделі поки що імітують міркування інакше, ніж людський мозок.
