На кам'янистих схилах Центральних і Південних Анд Перу, де вітер гуляє між рідкісними чагарниками, серед сірих каменів несподівано спалахують квіти ніжно-блакитного та білого відтінків. Здалеку вони нагадують прапор Аргентини, піднятий на висоті від 2000 до 2400 метрів.
Ботаніки описали цей вид як Salvia messii і назвали його на честь Ліонеля Мессі. Рослина належить до родини глухокропивових, до якої належать також м'ята, розмарин і базилік, і виростає приблизно до півтора метра. Її листя та стебла містять ефірні олії, тому рослину відносять до ароматичних.
Стаття з описом вийшла 2 жовтня 2026 року в журналі Phytotaxa (том 777, випуск 3). Автори — Пауль Гонсалес, Роландо Урія і Жан Капча-Рамос. Порівнявши зразки з уже відомими видами, вони переконалися, що перед ними новий для науки ендемік Перу. За правилами ботанічної номенклатури суфікс «i» в латинській назві вказує, що вид названо на честь людини.
Квітки з білою трубкою і світло-блакитною верхньою пелюсткою стали головним приводом для такої назви. Збіг із кольорами аргентинської збірної виявився надто точним, щоб його проігнорувати. Однак у самій науковій роботі акцент зроблено на іншому: вид знайдено в перехідній зоні чагарникових заростей, що оточують західні реліктові ліси Анд. Автори вважають, що такі місцезростання досі недооцінювалися як центри ендемізму й видоутворення.
За яскравою історією стоїть тривожна реальність. Вид відомий лише в шести місцях, а його ареал обмежений центральною та південною частиною Анд Перу. Через таке вузьке поширення дослідники оцінили Salvia messii як такий, що перебуває під загрозою зникнення (категорія EN). Головні загрози для середовища існування — лісові пожежі та зміни клімату.
Для андських реліктових угруповань така вразливість типова: популяції невеликі, ареали вузькі, і навіть незначна зміна клімату чи господарської діяльності може незворотно скоротити унікальне різноманіття.
Назва, яка віддає належне спортсмену, що надихнув мільйони, водночас привертає увагу до віддалених куточків Анд. Так наукове відкриття стає мостом між людською пристрастю до футболу і необхідністю берегти природу, яка не відновлюється на замовлення.
Кожен новий описаний вид нагадує: навіть у суворих умовах Земля продовжує дивувати й радувати.
