У горах на південному сході провінції Юньнань ботаніки описали новий вид клена — Acer wenshanense. Наразі він відомий лише за одним дорослим деревом заввишки близько 12 метрів. Ні саджанців, ні молодих рослин поруч дослідники не знайшли, тому кожне дерево для науки зараз дуже цінне.
Шлях до опису розтягнувся на чверть століття. У 2001 році ботанік Чень Юшен з Ботанічного саду Південного Китаю (Китайська академія наук) переглядав гербарій Інституту ботаніки в Пекіні й звернув увагу на кілька плодоносних зразків, зібраних у Веньшані. Листки й сітчасте жилкування нагадували клен лофуський, але крилатки були незвичайними: два крила загиналися всередину й перехрещувалися. Тоді дослідник вважав рослину особливим різновидом відомого виду. У 2019–2020 роках він шукав його під час обстеження флори Веньшаня, але не знайшов. Перелом настав у вересні 2024 року: співробітник природного заповідника Веньшань Хе Демін, який брав участь у попередніх польових роботах, зумів знову відшукати дерево й зібрати зразки з плодами. Саме ці матеріали дозволили підтвердити самостійність виду.
Новий клен відрізняється від близького виду Acer sino-oblongum кількома ознаками: чашолистки в нього коротші, близько 2,5 міліметра проти приблизно 4, а крилатки розходяться не під кутом 70–120 градусів, як у родича, а загнуті всередину. Робота з описом вийшла в журналі Phytotaxa на початку листопада 2026 року. Її автори — Чень Юшен і колеги з Ботанічного саду Південного Китаю та заповідника Веньшань. Учені пропонують відносити вид до категорії рослин з украй малою чисельністю популяцій, а в журналі його названо критично зникаючим.
Веньшань — не єдине місце в Юньнані, де збереглися рідкісні клени. У 2022 році в заповіднику Лаоцзюньшань у Веньшані знайшли нові популяції клена Acer yangbiense, на попередні знахідки якого спиралися дослідники. Раніше цей вид знали лише в окрузі Далі, де всі рослини налічували близько 746 особин. Такі знахідки показують, наскільки малою є чисельність рідкісних кленів Юньнані й наскільки важливо враховувати кожне місцезнаходження.
Розмноження виду й подальші посадки в природному середовищі стануть наступним кроком, якщо вдасться отримати здоровий садивний матеріал.
