У знаменитій зоряній системі Бета Живописця (Beta Pictoris), розташованій лише за 63 світлових роки від Землі, астрономи виявили ще одного газового гіганта. Це відкриття, зроблене в липні 2026 року, стало можливим завдяки спільним зусиллям космічного телескопа Джеймса Уебба та наземних обсерваторій ESO. Нова планета, названа Бета Живописця d (або Beta Pictoris d), стала третьою в системі, яка давно служить лабораторією для вивчення формування планет.
Beta Pic d is likely twice the mass of Jupiter, and the smallest of the three known giant planets in this system. It orbits at a distance of about 30 astronomical units, putting it somewhere around where Neptune is located in our own system.
Система Бета Живописця — молода, їй близько 23 мільйонів років, — оточена яскравим диском уламків, що залишилися після формування планет. Ще у 2008 році тут вперше безпосередньо сфотографували екзопланету Бета Живописця b — один з перших таких «портретів» в історії. Пізніше знайшли другу планету, c. Але третя довго уникала уваги: вона ховається в яскравому пилу диска, який розсіює світло зірки і створює перешкоди, наче густий туман.
Beta Pic d was found while studying the atmosphere of Beta Pic b. An unexpected blob was spotted with the distinctive signature of carbon monoxide. The object’s speed, position, and alignment with the debris disk of the star made it clear it's not just a background object.
Два незалежні колективи вчених підійшли до завдання по-різному. Команда під керівництвом Ейдана Гіббса з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго працювала з даними Уебба. Вони вивчали атмосферу відомої планети b за допомогою спектрографа NIRSpec в режимі інтегрального поля (IFU). Замість того, щоб шукати яскраву точку, дослідники шукали хімічні «відбитки пальців» — характерні лінії поглинання молекул у спектрі. Несподівано в даних з'явився сигнал чадного газу (CO), який не вписувався в картину пилу. Положення, швидкість і вирівнювання з диском підтвердили: це орбітальна планета.
Паралельно інша група, очолювана Беном Сатліффом і Маркусом Бонсе, використовувала дані наземного Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO з інструментом ERIS, а також архівні спостереження. Вони знайшли планету в зображеннях, зроблених понад десять років тому, включаючи ті, де вона ледь проглядалася поруч з b. Це одна з найслабших екзопланет, коли-небудь безпосередньо зображених із Землі: вона в сто разів тьмяніша за планету b.
Бета Живописця d — газовий гігант масою близько 2–2,4 маси Юпітера, найлегший серед трьох відомих у системі. Вона обертається на відстані приблизно 26–30 а.о. від зірки — це ширше за орбіти братів, але все ще всередині внутрішнього краю диска уламків. Вчені припускають, що саме ця планета допомагає формувати чітку межу диска, «вимітаючи» матеріал своєю гравітацією.
Відкриття особливо примітне тим, що воно демонструє новий підхід: спектроскопія дозволяє «бачити» планети крізь пил, не покладаючись тільки на яскравість. Уебб вловив в атмосфері планети сліди метану та водяної пари, що відкриває шлях до детального вивчення її складу. Система Бета Живописця продовжує дивувати — тепер у астрономів є ще один шматочок пазла, що пояснює, як молоді планетні системи швидко набувають впорядкованої структури.
Це не фінал історії. Вчені планують подальші спостереження, щоб точніше визначити орбіту, температуру та хімію нової планети. Кожен такий крок наближає нас до розуміння того, як народжуються та еволюціонують світи навколо інших зірок — і, можливо, наскільки типовою є наша власна Сонячна система.
