У день 250-річчя Америки садівники заново відкривають те, що колись вважали само собою зрозумілим: країна складається не з червоних і синіх штатів, а із зелених. Інтерактивний гід Washington Post, створений разом із додатком Wildr Places, пропонує для кожного штату та округу Колумбія трійку місцевих рослин — дерево, чагарник і квітучий ґрунтопокривник, — які найкраще підтримують місцевих метеликів, бджіл і птахів.
Історія починається не з сучасних тривог, а з Томаса Джефферсона, який наполягав, щоб у Білому домі росли тільки рослини, «корінні для нашого рідного ґрунту». Джордж Вашингтон мріяв про рододендрони в Маунт-Верноні, а Ебігейл Адамс відкидала показні імператорські квіти на користь скромної аквілегії. Сьогодні, коли за останні півстоліття США втратили понад три мільярди птахів, що гніздяться, ці старі ідеї набувають нового звучання.
Вибір рослин будується не на красі у відриві від життя, а на реальній користі для екосистеми. Дерево на кшталт червоного дуба дає укриття і кормову базу для сотень видів гусениць. Чагарник, наприклад пасовищна троянда, додає ягоди та укриття. Ґрунтопокривник — наперстянковий пенстемон — годує бджіл і метеликів з весни до осені. Три шари разом створюють міні-екосистему, де птахи знаходять гусениць для пташенят, а комахи — пилок і нектар.
Дослідження Дуга Талламі з Університету Делаверу показують: якщо немісцеві рослини займають більше 30 відсотків біомаси у дворі, каролінські синиці перестають успішно розмножуватися. Пташенятам потрібно від шести до дев'яти тисяч гусениць за два тижні, а немісцеві види їх майже не дають. Коли половина американських газонів — а це близько 40 мільйонів акрів — перетвориться на такі сади, площа відновленого середовища існування наблизиться до розміру Нової Англії.
Додаток Wildr Places відбирав види за кількома критеріями: вони повинні бути місцевими, стійкими до хвороб, доступними в розплідниках і підтримувати максимальне розмаїття запилювачів. Якщо точний вид недоступний, підійде будь-який інший з того ж роду — бджоли, що еволюціонували на одному виді золотушника, часто відвідують і інший, місцевий для штату.
Важливо не просто посадити квіти, а відновити спільноту. Нагорі — крона дерева, посередині — підлісок, внизу — квітучий шар. Кожен ярус працює на свій сезон і свою групу тварин. Так двір перестає бути набором декоративних елементів і стає частиною живої мережі, яка годує і вкриває дику природу цілий рік.
Навіть якщо точні дані щодо кожного двору ще уточнюються, вже ясно: вибір рослин у дворі прямо впливає на те, чи зможуть птахи та комахи вижити в людському ландшафті.
