Світ дикої природи знову дивує: вчені з радістю оголосили про відкриття нового виду дикої кішки, першого за останні сто років. Ця мініатюрна хижачка, що мешкає в туманних лісах юнги Болівії, отримала наукову назву Leopardus tilcayo. На вигляд вона нагадує зменшену версію леопарда, маючи світло-коричневе хутро, прикрашене темними розетками. Важить цей новий вид близько півтора кілограма, а довжина його тіла ледь сягає півметра. Хоча місцеві жителі давно знали про існування цієї тварини, називаючи її «тилькайо», лише нещодавній генетичний аналіз підтвердив, що це справді окремий вид, а не варіація вже відомих тигрових кішок.
New Cat A Leopardus tilcayo at Senda Verde Animal Refuge in Bolivia’s Yungas region. nbcnews.com/science/enviro…
Результати дослідження, опубліковані в авторитетному журналі Current Biology, розкривають, що так звані тигрові кішки Південної Америки насправді є п'ятьма генетично відмінними видами. Еволюційна лінія тилькайо відокремилася від інших представників роду приблизно 1,4 мільйона років тому. На сьогодні біологія цього нового виду вивчена ще недостатньо. Відомо, що в раціон тилькайо входять дрібні гризуни, а фотопастки свідчать про переважно нічний спосіб життя. Один із живих екземплярів, десятирічний самець, перебуває під опікою притулку Senda Verde, куди його передали від місцевих мешканців.
Відкриття сталося в унікальному регіоні юнгас — це гірські хмарні ліси з надзвичайно високою вологістю, де ліси часто оповиті густим туманом. Ці екосистеми вже тривалий час перебувають під значним тиском через масштабну вирубку лісів, розширення сільськогосподарських угідь, часті пожежі та видобуток корисних копалин. Дослідники висловлюють серйозне занепокоєння, що багато видів можуть зникнути, так і не будучи описаними наукою. Генетичний аналіз ДНК 38 особин з різних країн не лише допоміг виділити новий вид, а й дозволив ідентифікувати новий підвид у перуанських юнгас.
Наразі Міжнародний союз охорони природи класифікує тигрових кішок як дві групи, що перебувають під загрозою зникнення та мають тенденцію до скорочення чисельності. Після перегляду статусу окремих ліній, тилькайо може отримати вищий рівень загрозливості. Вчені наголошують: навіть у таких добре вивчених групах ссавців, як котячі, ще залишаються неописані види. Їхнє виживання безпосередньо залежить від збереження цілих екосистем, де вони мешкають.
Для забезпечення шансів на виживання цього нового виду необхідні конкретні дії. Серед них — збереження існуючих лісових фрагментів, активне відновлення вигорілих ділянок та підтримання зв'язності природних середовищ існування. Кожне таке відкриття слугує нагадуванням про те, що природа все ще приховує безліч таємниць. Однак час, який залишається для їх розгадки та збереження, невпинно спливає.
