Ми вже писали про новий вид кішки. Тепер відомо більше деталей, тож ще раз помилуймося новою породою за понад сто років.
Учені лише нещодавно офіційно описали її як окремий вид — Leopardus tilcayo. Це перше відкриття нового виду тварини за понад сто років, і воно сталося не в ході цілеспрямованих експедицій, а майже випадково.
Тількайо зовсім невеликий: близько 46 сантиметрів завдовжки і приблизно 1,4 кілограма ваги. Тобто він навіть менший за середню домашню кішку. При цьому генетично його лінія відокремилася від найближчих родичів близько 1,4 мільйона років тому.
Дослідники проаналізували геноми 38 кішок, зокрема 26 представників роду Leopardus. За даними роботи, опублікованої в Current Biology, тилкайо відокремився від найближчих родичів приблизно 1,4 мільйона років тому. Тварина менша за домашню кішку, але вкрита плямами, що нагадують леопардові. П’ять видів тигрових кішок Південної Америки тепер визнані самостійними.
Розміри та зовнішність
- Довжина тіла (голова + тулуб): 42,5–50,5 см
- Довжина хвоста: 25–26,5 см
- Вага: близько 1,3–1,4 кг (менше за звичайну домашню кішку)
- Забарвлення: світло-коричневе тло, великі неправильні темно-коричневі або чорні розетки (відкриті або напівзакриті). Вуха короткі та округлі («як у плюшевого ведмедика»), морда маленька, вуса довгі.
Історія конкретного екземпляра
Головний (голотипний) екземпляр — самець на прізвисько Тигріно. Його знайшли кошеням близько 2016–2017 року місцевий житель, прийняв за домашнє кошеня і тримав удома близько року. Коли тварина почала виявляти дикі інстинкти (зокрема полювати на курей), його передали до притулку Senda Verde Wildlife Sanctuary у регіоні Юнгас. Зараз котові близько 10 років, і він досі живе там. Саме його ДНК стала ключовою для опису виду.
Відомо лише дуже небагато особин: цей самець у неволі, можливо, ще один живий екземпляр і кілька записів із фотопасток.
- Відокремився від найближчих родичів (Leopardus tigrinus / pardinoides) приблизно 1,4 мільйона років тому (ранній плейстоцен).
- Дослідження опубліковано 17 вересня 2026 року в журналі Current Biology.
- Учені проаналізували геноми 38 кішок роду Leopardus (включно із сучасними та музейними зразками з різних країн Південної Америки).
- У результаті комплекс «тигрових кішок» розділили на п’ять самостійних видів (раніше вважали, що їх менше).
- Додатково описано новий підвид з перуанських Юнгас — Leopardus tigrinus antisuyo.
Ареал і статус
Поки що підтверджений лише в хмарних лісах Юнгас на східних схилах Анд у департаменті Ла-Пас (провінція Нор-Юнгас, біля селища Арапата, висота приблизно 1570 м). Це перехідна зона між Андами й Амазонією з високою вологістю та крутим рельєфом.
Чисельність, точний ареал, поведінка, раціон і репродуктивні особливості практично невідомі. Автори наголошують, що відкриття має стимулювати охорону цих лісів, бо екосистема вже перебуває під загрозою.
Загалом наука знає про Тилькайо поки що дуже мало — саме тому його опис став такою помітною подією.
Відкриття підкреслює, наскільки мало ми знаємо про біорізноманіття навіть у відносно вивчених групах ссавців. Хмарні ліси юнгас — унікальна екосистема, де перетинаються різні кліматичні зони і де зберігаються види, які більше ніде не зустрічаються. Захист цих лісів стає особливо важливим, оскільки саме там мешкають тварини, про існування яких наука дізнається тільки зараз.
Чисельність нової кішки поки що залишається невідомою. Автори дослідження зазначають, що опис виду має стати поштовхом до посилення природоохоронних заходів для всіх тигрових кішок регіону. Без точних даних про популяцію важко оцінити ступінь загрози, але вже ясно: збереження місць існування — ключовий фактор.
Як показує історія Тилькайо, природа продовжує робити сюрпризи навіть в епоху супутників і генетичного аналізу. Кожен новий вид нагадує, що екосистеми — це не статичні списки, а живі, взаємопов’язані спільноти, де втрата одного елемента може вплинути на весь ланцюг.
Відкриття Leopardus tilcayo змушує по-новому поглянути на цінність хмарних лісів Болівії та на необхідність дбайливого ставлення до них.
