Того самого дня, 13 жовтня 2026 року, Центр біологічного різноманіття надіслав дві петиції: одну — мексиканській владі, другу — владі Нью-Джерсі. У Мексиці йдеться про рідкісну черепаху-каскіто Кора (Kinosternon cora), відому за ліченими екземплярами, та про всі види роду Kinosternon. В американському штаті — про діамантових терапінів (Malaclemys terrapin), які тонуть у пастках для синіх крабів.
Черепахи-каскіто мешкають в обмежених водоймах західної Мексики. Їхня чисельність скорочується через втрату місць існування та незаконний збір. Петиція вимагає включити Cora до списку зникаючих видів і поширити заходи захисту на весь рід. Без таких кроків рідкісні популяції можуть зникнути непомітно для широкої публіки.
У Нью-Джерсі проблема інша, але не менш гостра. Діамантові терапіни потрапляють у крабові пастки й тонуть, не маючи можливості вибратися. За даними петиції, майже 95 % припливних водойм із відомими місцями існування терапінів залишаються без обов'язкових пристроїв, що знижують прилов. Наявні правила охоплюють лише вузькі канали та штучні лагуни.
Прості пластикові обмежувачі входу в пастку пропускають крабів, але блокують черепах. Такі пристрої вже довели ефективність в інших штатах: смертність терапінів знижується до 94 %. Крім того, петиція пропонує сезонні заборони на ловлю в уразливих зонах, програму збору покинутих «примарних» пасток і посилений контроль.
Обидва звернення показують одну закономірність: загрози для черепах часто виникають від повсякденної господарської діяльності, а не від драматичних катастроф. Рішення існують і недорогі, але вимагають зміни правил і звичок рибалок. Коли захист залежить від ширини струмка чи адміністративного кордону, тварини продовжують гинути.
Прості пристрої на крабових пастках і чіткий статус охорони для мексиканських видів — це не абстрактні заходи, а конкретні кроки, які можуть зберегти популяції, поки ще не пізно.
