Дослідження Чиказького університету: країни з більшою кількістю котів демонструють вищий рівень щастя

Дослідження, проведене Чиказьким університетом і оприлюднене 2 жовтня 2026 року, виявило позитивну кореляцію між щільністю свійських котів і рівнем суб'єктивного добробуту населення в 93 країнах. Старший науковий співробітник університету Даріо та його колеги порівняли національні індекси щастя з показниками щільності котів, економічного добробуту та рівня зараження токсоплазмозом.

Суб'єктивний добробут, який оцінюють через задоволеність життям і показники щастя, дедалі частіше розглядають як ключовий індикатор розвитку суспільства. Хоча такі економічні чинники, як ВВП і доходи домогосподарств, позитивно пов'язані з добробутом, вони не пояснюють усіх відмінностей між країнами. Дослідники зазначили, що наявність тварин-компаньйонів сприяє зниженню самотності, зміцненню емоційних зв'язків і зменшенню стресу.

У межах роботи автори проаналізували дані щодо щільності котів, нещодавніх показників інфікування токсоплазмою та економічних індикаторів. Результати показали значущий позитивний зв'язок між щільністю котів та індексом щастя, при цьому кореляція з ВВП і доходами виявилася сильнішою. Водночас у країнах із вищим рівнем нещодавнього зараження токсоплазмою добробут населення виявився нижчим.

Навіть після статистичного виключення впливу ВВП і доходів щільність котів та рівень інфікування залишилися одними з найсильніших предикторів щастя. Багатші країни, як правило, мають більше котів, але при цьому нижчий рівень зараження паразитом. Дослідники пояснюють це тим, що в заможних державах котів частіше утримують у приміщенні, вакцинують і годують комерційними кормами, тоді як у менш багатих країнах тварини частіше вільно гуляють.

Автори наголошують, що виявлені зв'язки мають кореляційний характер і не дають змоги стверджувати про причинно-наслідкові відносини. «Ми не можемо стверджувати, що більша кількість котів робить людей щасливішими, так само як і те, що зараження токсоплазмою знижує добробут, — однак ці закономірності цікаві й потребують подальшого вивчення», — зазначають дослідники. Робота показує необхідність ураховувати біологічні та екологічні чинники поряд із традиційними соціально-економічними показниками під час аналізу добробуту населення.

Отже, дослідження відкриває новий напрям для розуміння того, як взаємодія людини з тваринами може позначатися на суспільному рівні щастя, і наголошує на важливості комплексного підходу до вивчення якості життя.