Дослідження, проведене командою Кіотського університету та опубліковане 16 жовтня 2026 року в журналі iScience, показало, що власники котів, які проводять більше часу в безпосередній близькості з улюбленцями, частіше повідомляють про позитивний настрій. Учені під керівництвом Сахо Такаґі вивчили повсякденну взаємодію 19 власників і 29 їхніх котів протягом місяця, використовуючи Bluetooth-маячки на нашийниках тварин для вимірювання фізичної близькості, аналізи сечі для оцінки рівня гормонів і анкети для оцінки настрою господарів.
Результати виявили гормональний зв'язок між котами й людьми: концентрація окситоцину в сечі котів позитивно корелювала з рівнем цього гормону у власників, а вищі показники окситоцину у тварин асоціювалися з нижчим рівнем кортизолу та меншою кількістю негативних емоцій у господарів. Водночас рівень окситоцину котів виявився сильніше пов'язаним із негативними станами власників, ніж власний окситоцин людей.
Позитивний настрій власників не залежав від того, скільки років вони живуть із котом, а напряму корелював із загальним часом фізичної близькості. Дослідники зазначили, що саме щоденна взаємодія — коли кіт забирається на коліна, господар гладить його, а тварина муркоче — відображає цей гормональний зв'язок через окситоцин, який бере участь у формуванні соціальних прив'язаностей.
Методика включала спостереження за поведінкою котів щодо власників і незнайомих людей, а також гормональний аналіз, що дозволило відокремити ефект якості стосунків від простого факту володіння твариною. Попередні дослідження давали суперечливі результати саме тому, що не враховували, наскільки близько люди й коти взаємодіють у повсякденному житті.
Автори наголошують, що робота показує лише асоціації, а не причинно-наслідкові зв'язки, і планують у майбутньому глибше вивчити взаємний вплив котів і людей через щоденні взаємодії. Для власників це означає, що користь від кота залежить не від самого факту його присутності в домі, а від того, скільки часу вони проводять поруч.
