11 вересня 2026 року незалежний лейбл Emika Records представив проєкт Fountain Immersive. Реліз альбому призначено на 30 жовтня 2026 року.
Це просторове продовження альбому Fountain, випущеного в березні. Але Emika наголошує: ідеться не про звичайний ремікс, у який об'ємне звучання додали після завершення роботи.
Кожен звук нового твору від самого початку створювався, записувався й розміщувався всередині багатовимірного акустичного простору — для Dolby Atmos, Spatial Audio і планетарних куполів.
У звичайному стереозаписі музика долинає переважно з двох напрямків — зліва і справа. Імерсивна система дає змогу розподіляти звукові об'єкти навколо слухача, зокрема й над ним. Голос може наблизитися з одного боку, фортепіано — розкритися попереду, хор — піднятися вгору, а електронна текстура — повільно пройти крізь увесь простір.
Композиція набуває не лише тривалості й висоти, а й власної архітектури.
Студія серед дерев
Для створення альбому Emika разом із командою переобладнала свою студію в Ротвайлі, поблизу німецького Шварцвальду, в імерсивний простір формату 7.1.4.
Ця конфігурація включає сім основних каналів навколо слухача, один низькочастотний канал і чотири верхні гучномовці. Вона дає змогу не лише оточити людину звуком по горизонталі, а й вибудувати його по вертикалі.
Студія з'явилася завдяки краудфандинговій кампанії How To Make Music Immersive. Її підтримали 293 особи, які зібрали 24 843 євро. До проєкту також долучилися Genelec і Dolby Laboratories.
Так простір для створення музики сам став колективним твором: безліч людей допомогли проявитися місцю, у якому звук зміг отримати нові напрямки руху.
І все ж технологія тут не є головним героєм. Вона слугує тому, що виникло раніше за будь-яке обладнання, — особистому переживанню автора.
Перетворити біль на красу
Fountain народився після відходу матері Emika — художниці, яка з дитинства вчила доньку перетворювати біль на красу.
Образ фонтану став основою не лише текстів, а й музичної композиції проєкту. Вода піднімається з одного джерела, розпадається на незліченні краплі, відбиває світло й повертається. Вона зберігає свою природу, скільки б форм не набувала.
У створенні візуального світу Emika звертається до тих самих процесів: відбиття, заломлення, дифракції та розсіювання світла. Музика й зображення дотримуються єдиного принципу — один імпульс розкривається безліччю напрямків.
Особисте почуття тут не зникає всередині технології. Навпаки, простір допомагає йому стати чутним з усіх боків.
Голос, електроніка та сакральний хор
Emika самостійно написала музику й тексти, виконала вокальні та фортепіанні партії й створила звуковий дизайн альбому.
Електронне звучання доповнили струнний оркестр і хор, записані в студії Чеського телебачення в Празі. У роботі брали участь Prague Metropolitan Orchestra і хор Vox Pragae під орудою диригентки Міріам Нємцової.
Для двох композицій аранжування створив каталонський композитор Бернат Віванкос — один із помітних сучасних авторів духовної та хорової музики. Його завданням стало втілити у звуці ідею сходження.
Так, усередині Fountain Immersive зустрічаються кілька музичних мов:
- людський голос;
- фортепіано;
- аналогові синтезатори;
- глибока електроніка;
- струнний оркестр;
- багатоголосий хор;
- просторовий звуковий дизайн.
Вони не накладаються одне на одного як окремі шари. Кожен отримує власне місце й напрямок усередині спільної архітектури.
Це багатоголосся, у якому відмінності не заважають цілісності, а творять її.
Чи можна почути Dolby Atmos в навушниках?
Повноцінне звучання системи 7.1.4 розкривається у спеціально обладнаній студії, кінозалі або домашньому просторі з відповідною акустикою.
Однак альбом також буде доступний у Dolby Atmos і Spatial Audio для сумісних мобільних пристроїв і навушників. До комплекту цифрового видання увійдуть MP4-аудіофайли, які можна відтворювати через техніку, що підтримує просторовий звук.
Зрозуміло, навушники не перетворюються на дванадцять фізичних гучномовців. Вони створюють віртуальну просторову сцену за допомогою цифрової обробки. Тому враження залежатиме від пристрою, програмного забезпечення та індивідуального сприйняття слухача.
Перші публічні прослуховування відбудуться:
- 26 жовтня — у Лондоні;
- 27 жовтня — у Берліні;
- 28 жовтня — у Мюнхені;
- 6 листопада — у Ротвайлі.
А 22 січня 2027 року в Бохумі розпочнеться серія виступів у планетаріях. Згодом проєкт вирушить до Мюнстера, Гамбурга, Люцерна, Штутгарта, Берліна, Праги та Єни. У планетарній версії просторовий звук поєднається із зображеннями угорського художника Ласло Жолта Бордоша, спроєктованими на купол. Independent Record Label
Коли слухач стає частиною твору
Звичайна концертна сцена проводить помітну межу: тут перебуває виконавець, там — слухач.
Імерсивна музика робить цю межу менш очевидною. Звукова подія може виникнути не лише попереду, а й поряд, позаду чи над головою. Людина більше не дивиться на твір з однієї точки — вона опиняється всередині його руху.
Однак це не означає, що технологія автоматично створює глибшу музику. Просторовий формат здатен підсилити художній задум лише тоді, коли напрямок звуку стає частиною самої композиції, а не зовнішнім ефектом.
В Fountain Immersive простір задумано як музичний параметр від самого початку. Він не прикрашає готові пісні — він бере участь у їхньому народженні.
Що ця подія додала до звучання планети?
Вода фонтана здається безліччю окремих крапель, але кожна з них залишається продовженням єдиного джерела.
Так і музика може розкритися голосом, хором, струнами, електронікою та рухом у просторі — не розділяючись на окремі сутності, а проявляючи різні грані одного імпульсу.
І людина тут не перебуває окремо від звучання. У момент слухання звук проходить крізь її тіло, зустрічається з її пам'яттю та почуттями, набуваючи досвіду, якого не існувало до цієї зустрічі.
Можливо, імерсивний звук нагадує нам про те, чим музика була завжди: не об'єктом перед людиною, а живим рухом, у якому простір, вібрація і свідомість упізнають себе як єдине ціле.
