Астронавт NASA показав, як змінилася Земля за 23 роки: раніше нічні міста з космосу виглядали жовтими, а тепер — синьо-білими. Усе через перехід мегаполісів з натрієвих ламп на LED-освітлення заради економії. Синє світло випромінюють і екрани телефонів та ноутбуків. Таке світло ввечері може пригнічувати вироблення мелатоніну — гормону, який допомагає організму підготуватися до сну. Через це заснути стає складніше.
Колись нічні міста з орбіти світилися переважно теплим жовто-помаранчевим світлом. Сьогодні все частіше вони виглядають холодними, біло-синіми. Причина — масовий перехід мегаполісів з натрієвих ламп на світлодіодне LED-освітлення.
І ця зміна помітна не лише на фотографіях Землі з космосу.
Для нашого організму важлива не лише яскравість світла, а й його спектр. У сітківці очей є особливі світлочутливі клітини, пов'язані з внутрішнім біологічним годинником. Особливо активно вони реагують на короткохвильове світло — приблизно в синьо-блакитній частині спектра.
Саме таке світло сильніше впливає на вироблення мелатоніну — гормону, який ввечері допомагає організму зрозуміти, що настає ніч і час готуватися до сну.
Тому проблема справді не лише в телефоні.
Так, смартфони, планшети та ноутбуки теж випромінюють світло з помітною часткою синього спектра. Але навколо нас є ще й яскраві LED-лампи вдома, вуличне освітлення, вітрини, рекламні вивіски, офісні будівлі та світло з вікон сусідніх будинків.
У результаті ввечері людина може буквально перебувати в середовищі, яке з погляду мозку все ще нагадує день.
Холодне біле світло особливо активно використовується в сучасних містах, тому що LED-лампи економічні, довговічні та добре освітлюють вулиці. Але саме холодні відтінки зазвичай сильніше впливають на циркадну систему, ніж тепле жовте світло.
При цьому важливо розуміти: один ліхтар за вікном сам по собі не обов'язково позбавить вас сну. На сон впливає поєднання факторів — яскравість, тривалість впливу, час доби та спектр світла.
Але якщо ввечері вдома горить яскраве холодне світло, перед очима екран, а за вікном усю ніч світять ліхтарі та вивіски, організм отримує одразу кілька сигналів про те, що «день ще триває».
І тоді заснути справді може бути складніше.
Виходить трохи парадоксально: міста стали економнішими та технологічнішими, але ночі — значно світлішими.
Для мозку ж темрява залишається важливим сигналом. Саме зниження освітленості ввечері допомагає переключитися з режиму активності в режим відпочинку.
Тому один із найпростіших способів покращити вечірній світловий режим — зменшувати яскравість освітлення за годину-дві до сну, обирати тепліші лампи, не тримати ввімкненим яскраве верхнє світло і, за можливості, обмежувати світло, яке потрапляє в спальню з вулиці.
Тож телефон, можливо, справді винен не сам.
Іноді все місто разом із ним просто забуває вимкнути день.
