У віддаленому районі Східної Антарктиди, серед пагорбів Аллана, дослідники витягли зразок льоду, вік якого сягає шести мільйонів років — найдавніший лід, коли-небудь датований безпосередньо, і повітря, що в ньому збереглося. Знахідка відкриває рідкісний доступ до епохи, коли на планеті було помітно тепліше, рівень моря значно вищий, а атмосфера містила зовсім інші концентрації парникових газів.
Дослідження очолили Сара Шеклтон з Вудсголського океанографічного інституту та Джон Хіггінс з Принстонського університету, які працюють у складі Центру дослідження найдавнішого льоду COLDEX. Ця ініціатива об'єднує п'ятнадцять американських наукових установ під керівництвом Університету штату Орегон. Вчені працювали в польовому таборі, розташованому на висоті дві тисячі метрів, де бурові свердловини глибиною всього сто-двісті метрів дозволили дістатися до найдавніших шарів. Завдяки особливій взаємодії льодовикового потоку та рельєфу — крутих гір і ущелин — давні шари тут виявилися ближче до поверхні та доступнішими для вивчення, ніж у центрі льодовикового щита, де їх довелося б діставати з глибини понад дві тисячі метрів.
Пряме датування стало можливим завдяки безпосередньому вимірюванню ізотопного складу аргону в бульбашках повітря. Цей метод, на відміну від непрямих підходів, не вимагає припущень про безперервну стратифікацію льоду та дає впевненість у віці зразків. Дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, показало, що лід з пагорбів Аллана в шість разів давніший за попередній рекорд безперервних льодових кернів, який становив вісімсот тисяч років.
Аналіз кисневих ізотопів у самому льоді розкрив драматичну картину: регіон охолоджувався поступово, але стійко — приблизно на дванадцять градусів Цельсія — за весь період у шість мільйонів років. Це перше пряме вимірювання такого довгострокового охолодження в Антарктиді за такий величезний проміжок часу. Водночас льодові зразки дозволяють реконструювати концентрації парникових газів в атмосфері тієї давньої епохи — періоду міоцену та пліоцену, коли клімат Землі був суттєво іншим, ніж сьогодні.
На відміну від безперервних записів за останні вісімсот тисяч років, отримані зразки є не суцільною хронікою, а дискретними «знімками» клімату — фрагментами, розділеними шарами молодшого льоду. Однак саме ця фрагментарність розширює науковий горизонт: вона дозволяє зазирнути в епохи, про які раніше можна було лише здогадуватися. Директор COLDEX Ед Брук, палеокліматолог з Університету штату Орегон, зазначив, що знахідка далеко перевершила очікування: вчені розраховували виявити лід віком до трьох мільйонів років, але відкрили вдвічі давніші зразки.
У контексті глобальної науки COLDEX є однією з кількох команд, які ведуть дружнє змагання за розширення меж льодових архівів. Європейська група нещодавно оголосила про виявлення безперервного керна, що сягає 1,2 мільйона років, але знахідка в пагорбах Аллана зсуває часову шкалу на кілька мільйонів років назад — хоча й у вигляді окремих фрагментів, а не суцільної колони.
У найближчі роки колектив COLDEX планує нові експедиції в район пагорбів Аллана. Мета амбітна: отримати ще давніші зразки та детальніші «кліматичні знімки», які вдасться зібрати в єдину мозаїку. Роботи розраховані на період з 2026 по 2031 рік і можуть суттєво розширити розуміння природних кліматичних коливань та механізмів, які керують розвитком земної системи.
Такі знахідки нагадують нам про крихкість планетарної кліматичної системи. Прямі свідчення з глибини віків — це не просто символи минулих епох, а справжній ключ до розуміння сучасних змін. Коли ми бачимо, як змінювався клімат за мільйони років, стає можливим оцінити масштаб і швидкість змін, що відбуваються в наші дні, і передбачити, куди вони можуть привести.
