23 жовтня, у День снігового барса, надійшла обнадійлива новина: за роки системної охорони популяція цих рідкісних котів у Китаї зросла вдвічі — з приблизно 2500 до близько 5000 особин. Країна тепер має найбільшу у світі угруповання снігових барсів і найобширніші місця існування — понад 2 млн квадратних кілометрів, що становить понад 60 % глобальної площі.
Сніговий барс, або ірбіс, мешкає у високогір'ях восьми провінцій і автономних районів — від Сіньцзяну й Тибету до Юньнаню та Внутрішньої Монголії. Він слугує індикатором здоров'я альпійських екосистем: де є стійкі популяції барса, там гаразд і ланцюг «хижак — копитні — рослинність». З 2013 року влада посилила захист: відновила пасовища, повернула чисельність основних жертв — голубих баранів, гвинторогів і архарів, а в ключових районах створила два національні парки та 78 особливо охоронюваних територій.
Особливо помітний успіх у горах Хеланьшань, де барс раніше зник. Тут запустили перший у країні проєкт реінтродукції: відібрали здорових тварин, навчили їх життя на волі й випустили. До 2026 року вже зафіксовано випадки природного спарювання та народження кошенят у дикій природі — повний цикл відновлення, якого раніше не вдавалося досягти ніде у світі.
Окрім заповідників, важливу роль відіграли сучасні методи моніторингу — інфрачервоні камери, супутникові нашийники та аналіз ДНК з екскрементів. Водночас місцеві жителі залучені до патрулювання й отримують компенсації за шкоду від диких тварин. Такий підхід перетворює охорону із заборони на спільний інтерес людей і природи.
Результати показують, що цілеспрямовані дії здатні повернути баланс навіть у суворих високогірних умовах. Наступний крок — зміцнення зв'язності місць існування та зменшення конфліктів між людиною і барсом, щоб зростання популяції стало сталим.
