У серці кавових плантацій центральної Коста-Рики, серед темно-зелених кущів, вчені натрапили на крихітного мешканця, раніше невідомого науці. Ця нічна жаба завдовжки менше чотирьох сантиметрів, із зеленуватою шкірою та темними плямами, мешкає саме там, де люди вирощують каву. Її назвали «жабою-джерелянкою», або Rana de las nacientes, підкреслюючи зв'язок із джерелами та вологими місцями серед плантацій.
Відкриття зробили дослідники з Університету Коста-Рики та аргентинських наукових установ. Цей ендемік зустрічається лише в цьому регіоні і, вочевидь, пристосувався до життя серед кавових кущів.
Самці видають короткі високі звуки, роздуваючи напівпрозорий горловий мішок, а ночами їх можна почути, як вони сидять на гілках. Жаби не їдять кавові ягоди — вони полюють на дрібних комах, які також знаходять притулок у тіні плантацій.
Такі знахідки демонструють, як сільськогосподарські ландшафти можуть зберігати приховане біорізноманіття. Кавові плантації забезпечують тінь, вологу та їжу, створюючи умови, схожі на природні лісові галявини. Проте цей зв'язок крихкий: агрохімікати, що застосовуються на полях, здатні проникати у ґрунт та водойми, де розвиваються пуголовки.
Вчені зазначають, що отрути поширюються повітрям та через ґрунт, потрапляючи у ті самі джерела, від яких залежить життя жаб. Хоча точні масштаби загрози ще не вивчені до кінця, вже зрозуміло, що навіть невеликі зміни у практиці землеробства можуть вплинути на виживання нового виду.
Відкриття «жаби-джерелянки» нагадує, що природа здатна знаходити ніші навіть там, де людина активно господарює. Збереження таких місць вимагає уважного ставлення до того, які речовини потрапляють у ґрунт та воду плантацій.
