У вівторок, 11 серпня 2026 року, світові ринки відреагували різким зростанням цін на енергоносії та прибутковості казначейських облігацій США на тлі нового витка дипломатичної кризи між Вашингтоном і Тегераном. Взаємні вимоги щодо виплати репарацій зробили потенційну угоду про відновлення судноплавства в Ормузькій протоці практично недосяжною.
Взаємні претензії та глухий кут у переговорах
Президент США Дональд Трамп відповів на іранські вимоги безпрецедентними зустрічними претензіями, доручивши своїм переговорникам добиватися від Тегерана компенсацій за атаки, які він приписує Ірану за останні десятиліття, включно з підривом есмінця USS Cole у 2000 році. Пізніше в соціальній мережі Truth Social Трамп розширив цей список, заявивши, що Іран також має відшкодувати збитки за загибель людей у Лівані, Сирії, Ємені та Газі.
Зі свого боку представники Тегерана, який уже п'ять місяців потерпає від бомбардувань США та Ізраїлю, вимагають власних компенсацій. Іранська сторона заявляє, що Ормузька протока залишатиметься закритою доти, доки Вашингтон не зніме морську блокаду, не скасує санкції та не розблокує заморожені активи.
Поточна пауза в переговорах має навмисний характер: Трамп зізнався, що США діють «без зайвого шуму», віддаючи перевагу економічному тиску та очікуючи, поки інфляція виснажить іранську скарбницю. Водночас, попри тріумфальні заяви Трампа про «100-відсотковий контроль» над протокою, дані компанії Kpler показують, що трафік упав із довоєнних 130–140 суден до 6–11 проходів на день.
Реакція ринку: Нафта та облігації
Трейдери розцінили обмін ультиматумами як сигнал до того, що угода відкладається на невизначений термін. Ф'ючерси на нафту марки Brent подорожчали приблизно на 2,5%, торгуючись у районі 89,8 долара за барель, а американська WTI досягла 84,2 долара.
Синхронно злетіли прибутковості держоблігацій США: інвестори почали розпродавати борги, побоюючись, що дорога нафта підживить глобальну інфляцію. Прибутковість 30-річних паперів перевищила 5,27%, 10-річних — 4,7%, а дворічних — 4,25%, оновивши максимуми року. Грошові ринки тепер оцінюють ймовірність підвищення процентної ставки ФРС у вересні як 50 на 50.
Прогнози аналітиків: Золото, нафта та інші ресурси
На тлі затяжної кризи аналітики переглядають прогнози щодо ключових сировинних активів, задаючись питанням, що краще захищає капітал від воєнної інфляції — золото чи нафта.
- Золото: Традиційний статус дорогоцінного металу як «тихої гавані» у цьому конфлікті опинився під загрозою. Через зростання прибутковості облігацій та інфляції золото почало втрачати позиції: в окремі періоди воно дешевшало більш ніж на 1,5% (але саме зараз спостерігається зростання). Аналітики великих інвестиційних банків, таких як Goldman Sachs, вже знизили свій прогноз щодо ціни золота на грудень 2026 року, зазначаючи, що високі процентні ставки роблять безвідсоткові активи менш привабливими для інституційних інвесторів.
- Нафта: Ринок «чорного золота» залишається надзвичайно волатильним. Цього року ціни вже пробивали позначку в 97 доларів за барель на тлі сумнівів у перемир'ї, а потім опускалися нижче 74 доларів у короткі періоди оптимізму. Щоб пом'якшити шок від фактичної блокади протоки, Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) було вимушене схвалити історичне вивільнення 400 мільйонів барелів нафти зі стратегічних резервів.
- Макроекономіка та інші ресурси: Геополітичний шок вже б'є по реальних економіках. Наприклад, уряд Німеччини був змушений удвічі знизити прогноз економічного зростання на 2026 рік (з 1% до 0,5%) через наслідки іранського конфлікту. Аналітики попереджають, що поки Ормузька протока фактично паралізована, глобальні ринки сировинних товарів, металів та енергоносіїв залишатимуться в зоні максимального ризику, а будь-які новини з лінії фронту викликатимуть різкі цінові стрибки.
