Американські нафтогазові компанії звернулися до адміністрації Трампа з проханням посприяти в послабленні або відтермінуванні нових європейських правил контролю за викидами метану. Їхнє занепокоєння цілком обґрунтоване: ці вимоги можуть фактично закрити їм доступ до ключового ринку.
Мова йде про Регламент ЄС щодо витоків метану, який зобов'язує імпортерів газу доводити, що паливо було видобуте з мінімальними втратами. Перші обмеження вже діють, проте з січня 2027 року нові контракти на імпорт до ЄС стануть можливими лише за умови дотримання експортерами тих самих стандартів звітності, що й у європейських виробників. А з серпня 2030 року буде встановлено граничний рівень інтенсивності викидів метану під час видобутку — за порушення передбачено штрафні санкції.
За словами представників галузі, виконати ці вимоги у США практично неможливо: газ там збирається в єдину трубопровідну мережу з безлічі родовищ, тому відстежити «метанову інтенсивність» кожної партії неймовірно складно. «Абсолютно неможливо, щоб імпортер у Європі міг сказати: покажіть мені, хто саме видобув цей газ у США і якою була його метанова інтенсивність», — заявив президент LNG Allies Фред Хатчісон.
Індустрія лобіювала зміни протягом кількох місяців. Після того як прямі переговори в Брюсселі не принесли результатів, компанії звернулися до Білого дому. «Тільки коли ми не змогли досягти прогресу там, ми прийшли до адміністрації із запитанням: "Чи можете ви нам допомогти?"» — розповів на умовах анонімності один із топменеджерів великої американської нафтогазової компанії.
Міністр енергетики США Кріс Райт підтримав ці звернення, попередивши: без суттєвої реформи правил Європі загрожують серйозні проблеми. Разом із колегами з інших країн-експортерів він надіслав відкритий лист до ЄС, застерігаючи про можливі перебої в постачанні. За даними США, якщо регламент не пом’якшити, практично весь імпорт нафти до ЄС і значна частина імпорту газу з січня 2027 року не відповідатимуть встановленим вимогам. До позиції Вашингтона приєдналися вже щонайменше 11 держав-членів Євросоюзу, і кількість прихильників такого підходу зростає.
Проте не всі в Європі готові піддатися тиску. Єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен пообіцяв не поступатися вимогам США та інших експортерів СПГ. Міністр енергетики Фінляндії Сарі Мултала заявила, що Гельсінкі не бачить підстав для перегляду правил. Іспанська міністерка з екологічного переходу Сара Аагесен Муньос підтвердила, що її країна повністю підтримує запровадження заборони на російський газ згідно з графіком — і кліматичні правила мають залишатися в силі.
Тим часом ExxonMobil та Американський інститут нафти наголошують на своїй позиції: проблема полягає не в самому скороченні викидів, а в нереалістичних термінах і відсутності механізмів верифікації. Вони попереджають, що без відстрочки імпортерам доведеться або порушувати закон, або припиняти постачання — і цю загрозу сприймають цілком серйозно.
Європа опинилася у вразливому становищі. Після відмови від російського газу у 2022 році блок різко збільчив залежність від американських поставок: до січня 2026 року США вже забезпечували чверть європейського газового імпорту, а в першій половині 2025 року на американський СПГ припало 57% усього європейського імпорту скрапленого газу. До цього додалися перебої в поставках із Катару та інших джерел. Тепер країни ЄС стоять перед вибором: захищати клімат і незалежність від Росії чи ризикувати енергетичною безпекою заради поступок США. Питання в тому, наскільки далеко ЄС готовий зайти в захисті клімату, якщо це може ударити по власній енергетичній безпеці — та політичній незалежності.
