18 вересня 2026 року в закритому голосуванні Ради Безпеки ООН Ребека Грінспан набрала дев'ять голосів «за», п'ять «проти» і один «без думки». Це третє неофіційне опитування, і вона знову вийшла вперед, але з тією самою кількістю противників, що й раніше.
Ставка тут не в особистій перемозі, а в тому, чи вдасться комусь із кандидатів пройти крізь фільтр п'яти постійних членів Ради. Без їхньої одностайної згоди жоден результат опитування не має сили. Грінспан уже вдруге показує дев'ять голосів підтримки — поріг, необхідний для формальної рекомендації, — однак п'ять голосів «проти» сигналізують про заперечення, що зберігаються.
Грінспан — колишня віцепрезидентка Коста-Рики, нинішня очільниця ЮНКТАД, економістка з досвідом роботи в міжнародних організаціях. Її кар'єра будувалася на вмінні знаходити компроміси між країнами, що розвиваються, і західними донорами. У минулому вона вже брала участь у складних переговорах щодо торгівлі та розвитку, де успіх залежав не від гучних заяв, а від здатності зберігати підтримку різних груп водночас.
У нинішньому опитуванні вона випереджає посла Гаяни Каролін Родрігес-Біркетт лише на один голос. У другому турі лідерство було в Родрігес-Біркетт. Така зміна позицій показує, наскільки нестійкі уподобання членів Ради і наскільки сильно впливають поточні геополітичні розрахунки.
П'ять голосів «проти» у Грінспан означають, що принаймні один із постійних членів уже висловив незгоду. У реальному процесі достатньо одного вето, щоб зупинити кандидата. Її перевага в опитуванні дає їй позицію для переговорів, але не гарантує проходження крізь фільтр «п'ятірки».
Процес нагадує шахову партію, де фігури рухають невидимі руки: кожна країна голосує з оглядкою на союзників і противників, а не лише на якості кандидата. Грінспан поки краще за інших тримає баланс, але баланс цей залишається крихким.
Зрештою лідерство в неофіційному опитуванні показує не силу кандидата, а межі, які структура Ради Безпеки накладає на будь-який вибір нового генсека.
