У жовтні 2025 року Майкл Едвардс повідомив керівництво Fenway Sports Group про своє рішення піти у відставку. До липня 2026-го він уже відпрацював термін попередження і залишає посаду CEO з футболу, маючи ще рік за контрактом.
Це не було раптовим розривом відносин. Ще у 2024 році, повертаючись до структури FSG, Едвардс поставив умовою запуск мультиклубної моделі. Він вбачав у цьому можливість зрівняти шанси «Ліверпуля» з конкурентами, які вже тривалий час розбудовують подібні мережі.
За два роки пошуків було проаналізовано близько 25 клубів в Іспанії, Португалії та Франції. Розглядалися такі варіанти, як «Бордо», «Малага» та «Хетафе». Жодна з угод не отримала схвалення ради директорів. Головними перешкодами стали висока ціна та посилення правил УЄФА.
Едвардс, чия репутація базувалася на точних трансферах і роботі в тандемі з Юргеном Клоппом, опинився перед фактом: ключову частину його повноважень було скасовано. Він призначив Річарда Г'юза спортивним директором і повернув Джуліана Ворда, проте без наявності другого клубу ці кроки втрачали стратегічний сенс.
У FSG не бажали втрачати фахівця, проте врешті-решт прийняли його рішення. Майк Гордон повернеться до безпосереднього контролю над футбольними операціями. Пошук заміни на цю посаду не планується.
Публічно Едвардс не висловлював критики на адресу власників. Однак його відставка після того, як плани зі створення мультиклубної мережі були фактично заморожені, свідчить про розбіжність між очікуваннями та реальністю красномовніше за будь-які заяви.
Для «Ліверпуля» це означає перехід до більш традиційної моделі управління. Новий головний тренер Андоні Іраола розпочинає роботу без гарантій того, що клуб отримає додаткові ресурси завдяки наявності другої команди.
Раніше Едвардс уже відхиляв пропозиції від «Манчестер Юнайтед» та «Челсі». Його відхід демонструє, що навіть авторитетний фахівець не завжди здатний змінити пріоритети власників, якщо вони приймають інше рішення.
Ця ситуація нагадує бізнес-кейс, коли топменеджер іде з компанії через відмову корпорації від стратегії, заради впровадження якої його і запрошували. Особисті амбіції та інституційні цілі не завжди можуть довго співіснувати в гармонії.
Відтепер «Ліверпуль» та FSG входять у період, коли стабільність залежатиме від здатності Гордона та решти команди адаптуватися до роботи без колишнього архітектора трансферної політики.
