Доктор Алекс Жаворонков у статті для газети «Аш-Шарк аль-Аусат» стверджує, що штучний інтелект відкриває нові горизонти в дослідженнях довголіття, надаючи інструменти для точного виявлення потенційних втручань і оцінки їхнього впливу на організм людини.
За словами автора, нещодавні публікації його команди в журналах Cell і Nature Biotechnology демонструють, як ШІ допомагає визначати лікарські мішені в біології старіння та інтегрувати «вимірювання старіння» з аналізів крові в клінічні випробування препаратів, створених за допомогою алгоритмів.
Жаворонков наголошує: хоча не можна стверджувати, що конкретний препарат уже продовжить життя комусь, ці роботи вказують на перспективне майбутнє розробки ліків, де ШІ виявляє кандидатів, а паралельно вивчається їхній вплив на процеси старіння та на цільові захворювання.
Штучний інтелект, зазначає експерт, значно розширює діапазон того, що вчені можуть виявити й виміряти, однак вирішальну роль усе ще відіграють суворі лабораторні та клінічні експерименти, які підтверджують реальну користь для здоров'я.
Автор розрізняє два ритми відкриття ліків: швидкий обчислювальний, де ШІ аналізує дані, генерує структури й пропонує експерименти, і повільний біологічний, що потребує синтезу молекул, перевірки доставки в тканини, оцінки безпеки та проведення досліджень на людях.
Як приклад Жаворонков наводить препарат рентосертиб, розроблений для ідіопатичного легеневого фіброзу: ШІ допоміг знайти біологічну мішень і створити молекулу, і вже через 18 місяців було отримано доклінічного кандидата — помітний крок уперед порівняно з традиційними термінами.
Зрештою експерт формулює амбіцію: на його думку, ШІ зрештою може сприяти подвоєнню середньої тривалості життя людини, хоча сьогодні це залишається метою, а не доведеним прогнозом; поточна можливість — створювати ефективніші препарати та інфраструктуру для їхньої перевірки.
