Стародавня катастрофа, що знищила Помпеї, несподівано стала еталоном для вимірювання часу в глибокому геологічному літописі планети. Вчені використали точно відому дату виверження Везувію в 79 році н. е., щоб значно підвищити точність аргоново-аргонового методу датування.
Метод ґрунтується на розпаді калію-40 в аргон-40 усередині вулканічних мінералів, таких як санідин. Зразки з пемзи, викинутої вулканом, опромінювали нейтронами, а потім порівнювали співвідношення ізотопів аргону. Історичні записи Плінія Молодшого дозволили незалежно встановити вік порід з точністю до кількох місяців, що перетворило їх на природний стандарт для калібрування.
У новому дослідженні, опублікованому в Science Advances, група з Берклійського центру геохронології та Університету Падуї проаналізувала вісім зразків санідину. Результат показав вік 1938 ± 13 років на момент вимірювань у 2025 році при реальному віці близько 1946 років. Це відповідає точності 0,7 відсотка і правильності 0,4 відсотка — рівень, раніше недосяжний для таких молодих порід.
Калібрування дозволило вдвічі уточнити значення сталої розпаду калію-40. Тепер метод надійніше працює не лише для недавніх подій, а й для визначення віку стародавніх вивержень, метеоритних кратерів і меж масових вимирань. Покращення допомагає точніше встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між геологічними явищами, розділеними мільйонами років.
Як у старому прислів'ї, точний інструмент перетворює розрізнені факти на цілісну картину. Тут історична трагедія слугує своєрідною лінійкою, за якою звіряють годинники всієї планети, роблячи видимими процеси, приховані в товщах порід.
Отже, одне виверження, описане майже дві тисячі років тому, продовжує впливати на розуміння земної історії, відкриваючи нові можливості для точних хронологій у науках про Землю.
