У протокластері Локтак, виявленому на відстані, що відповідає епосі приблизно 1,2 мільярда років після Великого вибуху, галактики в районах із високою щільністю вже демонстрували ознаки впливу довкілля на свій розвиток та структуру. <\/p>
Група дослідників із Національної астрономічної обсерваторії Японії задіяла камеру Hyper Suprime-Cam телескопа Subaru на Гаваях для пошуку протокластера, а також використала інфрачервоні дані космічної обсерваторії JWST для його детального аналізу. Спостереження, оприлюднені в травні 2026 року, показали, що в центральних зонах протокластера галактики в оптичному світлі (яке фіксує розподіл старих зірок) виявилися в середньому в 1,4 раза більшими, ніж аналогічні об'єкти в розріджених «польових» регіонах тієї ж епохи. <\/p>
Червоний зсув досліджуваних об'єктів становить z ≃ 4,9, що відповідає часу озирнення близько 12,6 мільярда років. На сьогодні це один із найдавніших відомих протокластерів, де науковцям вдалося простежити вплив зовнішнього середовища на будову галактик. <\/p>
На відміну від сучасних скупчень, де процеси зореутворення в галактиках зазвичай пригнічені, у цьому випадку відмінності помітні саме в морфології: під час спостережень в ультрафіолетовому спектрі (що відображає активне народження зірок) значущої різниці в розмірах не виявили. Це дає підстави припустити, що в густонаселених зонах галактики активніше нарощували зовнішні зоряні структури, тоді як їхні центральні області зореутворення розвивалися за схожим сценарієм. <\/p>
Дане відкриття свідчить про те, що вплив оточення на еволюцію галактик розпочався значно раніше, ніж вважалося згідно з попередніми теоретичними моделями, — вже в перший мільярд років життя Всесвіту. <\/p>
