У вересні 2022 року на острові Самуї група зловмисників змусила туриста обміняти 50 тисяч доларів на 2,48 біткоїна і переказати їх на свої гаманці. Через чотири роки Верховний суд Таїланду постановив: це не просто набір даних, а повноцінне майно, за викрадення якого передбачено реальне покарання.
Справа № 4929/2569 стала прецедентом. Обвинувачений наполягав, що криптовалюта не має «внутрішньої цінності» і тому не може вважатися об'єктом злочину проти власності. Повний склад суду відхилив цей аргумент, посилаючись на ринкову ціну активу, можливість його продажу та зберігання звичайними людьми. Рішення спирається на указ 2018 року про цифрові активи, де біткоїн уже визначено як електронні дані для обміну.
Для власників криптовалюти це означає більше юридичного захисту. Якщо раніше злодії могли розраховувати на лазівку «це не гроші й не річ», то тепер суди зобов'язані розглядати викрадені монети як майно. У справі суд зобов'язав повернути або самі 2,48 BTC, або еквівалент 1,878 млн бат на момент злочину.
Цікаво, що суд чітко розмежував поняття: біткоїн — не законний платіжний засіб, але повноцінна власність. Це важливо для тих, хто зберігає заощадження в крипті. Актив тепер легше захистити в суді, пред'явити позов або вимагати компенсацію, як із будь-якою іншою цінністю.
Подібні рішення поступово змінюють ставлення держав до цифрових активів. Там, де раніше крипту ігнорували або забороняли, тепер визнають її економічну реальність. Для звичайної людини це сигнал: якщо ви тримаєте частину капіталу в біткоїні, він уже не «віртуальне повітря», а актив, який суди готові захищати нарівні з нерухомістю чи акціями.
У довгостроковій перспективі такі прецеденти знижують ризики володіння криптовалютою і підвищують її привабливість як інструмента збереження багатства. Питання лише в тому, наскільки швидко інші юрисдикції підуть за прикладом Таїланду.
