У лютому 2026 року президент підписав закон, який офіційно прирівняв цифрову валюту до майна — проте лише для потреб кримінального кодексу. З 3 березня ця норма почала діяти: відтепер слідчі мають право вилучати біткоїни та ефіри нарівні з квартирами чи автомобілями. Парадокс полягає в тому, що активи, які раніше вважалися «нічийними грошима», раптово набули статусу, який держава здатна як захищати, так і відбирати.
До цього моменту криптовалюта в Росії перебувала в сірій зоні. Її можна було майнити та зберігати, але під час розлучення, банкрутства чи кримінального провадження суди часто відмовлялися визнавати такі активи. Тепер ситуація докорінно змінилася. Федеральний закон № 38-ФЗ вніс правки до статті 104.1 КК РФ та КПК РФ: цифрові кошти стали майном, яке підлягає конфіскації, арешту та переказу на державну адресу-ідентифікатор. Процедура вимагає участі фахівця та опечатування носія — технічні деталі, яких раніше не було передбачено.
За цим кроком стоять цілком зрозумілі інтереси. Держава отримує інструмент для боротьби з відмиванням коштів і корупцією, а водночас — можливість стягувати борги та податки. Разом із тим власники активів уперше здобувають судовий захист: Конституційний суд ще в січні підтвердив, що майнові права на криптовалюту підлягають охороні. Тобто активи тепер можна ділити при розлученні, передавати у спадок чи враховувати під час банкрутства — але й приховати їх стане набагато складніше.
Уявіть звичайну родину з Підмосков’я: чоловік тримав частину заощаджень у біткоїнах, а дружина про це не знала. Раніше під час поділу майна ці монети могли просто «зникнути» з розрахунків. Тепер суд вимагатиме звіту, і дружина зможе претендувати на свою частку. Аналогія проста: дикий ліс перетворився на обгороджену ділянку — дерева ті самі, але паркан уже стоїть, і господар відомий.
Для пересічного інвестора наслідки є двоякими. З одного боку, легальний статус спрощує взаємодію з банками та нотаріусами. З іншого — зростає ймовірність податкових перевірок і блокувань. Уже зараз обговорюються поправки, які дозволять Банку Росії регулювати обіг криптовалюти та впроваджувати вимоги до бірж. Придбання активів на іноземних платформах за допомогою російських карток може стати проблематичним.
Головне питання тепер не «чи можна тримати крипту», а «як правильно її обліковувати». Ті, хто давно розглядав цифрові активи як спосіб диверсифікації, отримали додатковий захист. Ті, хто сподівався на повну анонімність, зіткнулися з додатковим ризиком. Зрештою, держава не заборонила криптовалюту, а просто поставила її на облік — так само, як колись взяла під контроль валютні рахунки та закордонну нерухомість.
