❓ЗАПИТАННЯ: У чому фундаментальна відмінність між Філософією та Знанням? Чи розрізняються вони культурно?
Наприклад, те, що для однієї культури є знанням, для іншої може бути філософією або просто вірою. І як ви вважаєте, можливо, саме тому сучасні природничі науки домінують як знання? Адже їх можна довести скрізь, незалежно від місця перебування.
❗️ВІДПОВІДЬ lee: Ну, за сенсом, філософія – це любов до мудрості. А Знання – це прямий досвід. Причому я особисто використовую велику літеру «З», маючи на увазі буквально досвід, а не «як мені сказали».
У більш академічному розумінні філософія будується на припущеннях. Коли говорять «припустимо,…» – це початок філософії. Друга ознака – порівняння або судження: «стіл ширший за стілець, отже…».
Більш примітивний варіант – моралізаторство: «добро краще за зло». У цьому випадку це вже навіть не філософія, а софістика – використання особистих висновків із чужих суджень.
Знання ж не просто спирається на досвід, воно у своїй основі спирається на Єдиний механізм. Знання доступне завжди на підсвідомому рівні, оскільки описує структуру існування. Його людина відчуває як суть себе. Коли приходить Знання, усі судження і будь-яка філософія відпадають за непотрібністю.
Ви відчуваєте прихід Знання буквально як радість і Любов, оскільки впізнаєте Себе в цьому. Можна сказати, що Знання описує вас же, але не як слова, а як прямий досвід.
Під час пошуку рішень розум спирається на пам'ять і судження. І це часто призводить до болісного досвіду «мислемішалки», відсутності спокою та напруги. Але коли виникає імпульс Знання (інсайт, геніальна ідея), це відчувається як захват і спокій.
Натхнення – ознака внутрішнього Знання, яке ще не вийшло на свідомий рівень. Тобто тіло вже прийняло сигнал Знання, а розум поки що не може його обробити, оскільки за інерцією зайнятий судженням.
Наші наукові знання побудовані більше на судженнях, оскільки в них закладено порівняння. Ньютонівська фізика – це фізика порівняння, а не фізика Знання. У ній формули не мають самостійної основи, немає взагалі нічого самостійного – весь опис дається як «це таке, тому що в ньому стільки-то іншого».
Ступор у фізиці через це вже очевидний. Масу намагаються виводити з «носія маси» – бозона Хіггса – тут я спрощую, але сенс приблизно такий.
У підсумку наука взагалі не може визначати час і простір не тому, що вчені дурні (вони розумні), а тому, що сама наука собі ж забороняє це робити. Існує навіть низка конспірологічних теорій про те, що це зроблено навмисно.
Однак справа не в тому, хто це впровадив. Справа в тому, що це застаріла парадигма самого людського розуму.
Найближчим часом ми прийдемо саме до опори на Знання. Тоді наука за всіма напрямками буде перезавантажена.
Серед базових нововведень буде відмова від поділу на види фізики та хімії – в основі буде єдина система Знань, від якої вже далі можна виводити напрямки для застосування в різних галузях.
