Уряд Делі офіційно дав старт оновленій політиці щодо електромобілів версії 2.0 наприкінці червня 2026 року. Цей стратегічний документ набуває чинності з 1 липня 2026 року та розрахований на період до 31 березня 2030 року, що ознаменує чотирирічний етап амбітної модернізації індійської столиці.
Масштаб запланованих інвестицій є надзвичайно потужним: на підтримку переходу до екологічно чистого транспорту планується спрямувати 150 мільярдів рупій, що дорівнює приблизно 1,6 мільярда доларів. Встановлена мета є досить сміливою — до 2027 року 95 відсотків усіх нових реєстрацій транспортних засобів у мегаполісі мають припадати на електрокари, що фактично означає перехід від системи добровільного стимулювання до обов'язкових нормативних вимог.
У межах нової політики впроваджується чіткий календар обмежень: з січня 2027 року в Делі можна буде реєструвати виключно повністю електричні триколісні рикші. Починаючи з квітня 2028 року, ця заборона пошириться і на двоколісний транспорт — до реєстрації прийматимуть лише електричні скутери та мотоцикли. Для власників застарілих автомобілів стандарту BS-IV та нижче передбачена субсидія до 100 тисяч рупій за умови утилізації старого авто та переходу на EV.
Фінансові стимули для покупців залишаються вагомими: у перший рік експлуатації електричні дво- та триколісники отримають субсидії у розмірі 30 та 50 тисяч рупій відповідно, з поступовим зниженням сум у другий та третій роки. Для електромобілів, вартість яких не перевищує 3 мільйонів рупій, дорожній податок та реєстраційні збори повністю скасовуються до кінця 2030 року. Важливо підкреслити, що гібридні моделі, включно з так званими "сильними гібридами", були повністю виключені з програми та позбавлені будь-якої державної підтримки.
Рішення відмовитися від гібридних технологій було ухвалено після серії консультацій з автовиробниками та фахівцями з екології. Експерти наголосили, що будь-які пільги для гібридів можуть послабити фокус на повному переході до нульових викидів та відволікти фінансові ресурси від інвестицій у чисту електрифікацію. Проте аналітики вказують на суттєвий ризик: сусідні штати Хар'яна та Уттар-Прадеш не запроваджують аналогічних обмежень на транспорт з ДВЗ, тому частина покупців може реєструвати машини в сусідніх регіонах і використовувати їх у Делі, створюючи умови для нормативного арбітражу.
Комісія з управління якістю повітря наразі розглядає додаткові механізми впливу: створення спеціальних зон виключно для електромобілів та впровадження диференційованих тарифів за проїзд. Ці ініціативи мають на меті максимально прискорити екологічний ефект від нової політики. Водночас представники галузі попереджають про комплекс викликів: загрозу для зайнятості водіїв газових рикш, значне відставання зарядної інфраструктури (на квітень 2026 року в місті було лише близько 4,8 тисячі точок при цільовому показнику понад 18 тисяч) та залежність постачання ключових компонентів від китайських виробників.
Попередня політика 2020 року вже допомогла збільшити частку електрокарів з 2,6 відсотка у 2025 році до 4,25 відсотка у 2026 році, проте нова версія докорінно змінює методологію: відтепер замість добровільних програм діятимуть жорсткі терміни та прямі заборони. Це ставить Делі в ряд найбільш рішучих регіонів світу, де регулювання електротранспорту включає реальне обмеження продажу традиційних авто, що можна порівняти з екологічною політикою Каліфорнії чи Європейського Союзу.
Для звичайних мешканців індійської столиці цей перехід означатиме не лише появу доступніших електроскутерів, а й потребу у швидкому розгортанні мережі зарядок. Держава має намір встановити понад 30 тисяч зарядних точок по всьому місту. Залишається відкритим питання про те, наскільки оперативно ринок зможе запропонувати конкурентні моделі саме в сегменті мотоциклів, де рівень електрифікації наразі становить лише близько 9–10 відсотків загальноіндійського ринку, а вартість електричних версій лишається високою для масового споживача.
У довгостроковій перспективі ця політика здатна суттєво поліпшити стан довкілля, адже дослідження демонструють, що двоколісний транспорт генерує близько 67 відсотків забруднення від усього міського трафіку. Проте успіх реалізації залежатиме від трьох факторів: синхронізації дій з сусідніми штатами, стабільності ланцюжків постачання батарей та готовності громадян до своєчасної відмови від звичних транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння.
