У Фенікс-парку Дубліна, де щорічно буває близько десяти мільйонів відвідувачів, лані (Dama dama) вже звикли підходити до людей в надії на частування. Те, що починалося як невинне бажання пригостити тварину, перетворилося на стійку проблему: олені стали випрошувати їжу навіть у тих, у кого нічого немає, а це підвищує ризик поширення хвороб, агресії та дорожньо-транспортних пригод.
Семирічне дослідження, проведене в парку з 2018 по 2024 рік, показало, наскільки складно змінити поведінку людей. Вчені протестували три різні кампанії зі зниження годування. Перша, в 2019 році, спиралася на таблички, плакати та посилені патрулі рейнджерів — і дала помітне зниження випадків. Однак вже в 2020-му пандемія порушила всі плани, а в 2021-му соціальні мережі та листи «Санта-оленям» лише тимчасово знизили активність відвідувачів.
До 2022 року рівень годування не просто повернувся до вихідного, але й перевищив його. Найбільш масштабна кампанія 2024 року, в яку вклали в сім разів більше коштів і залучили телебачення, радіо та знаменитостей, взагалі не дала жодного ефекту. Люди, схоже, перестали помічати таблички, а іноземні туристи не потрапляли під дію локальних повідомлень у соцмережах.
Дослідження виявило й інші причини невдач: деякі популярні сторінки в інтернеті, навпаки, заохочували годування, а сезонні та денні піки відвідувачів збігалися з найбільшою активністю оленів-самців. Дані збирали двома незалежними методами — спостереженнями за групами оленів у вихідні та регулярними опитуваннями протягом усього року, що дозволило відстежити сезонні закономірності.
Автори підкреслюють: без постійного, «завжди увімкненого» інформування навіть успішні заходи швидко втрачають силу. Вони рекомендують залучати до розробки кампаній соціальних психологів та маркетологів, а також розглядати довгострокові освітні програми для місцевих жителів. Одноразові акції, як з'ясувалося, не змінюють глибинних звичок.
Таким чином, захист диких тварин від непотрібного людського втручання вимагає не разових зусиль, а системної та безперервної роботи.
