В водах Великих озер Північної Америки плавають створіння, вік яких, можливо, вимірюється століттями. Нові дані вказують, що озерний осетер (Acipenser fulvescens) здатен доживати до 400 років і більше — майже вдвічі довше за попередні оцінки.
Раніше вчені вважали максимальну тривалість життя цього виду близько 150 років. Однак аналіз чотирьох десятиліть спостережень за міченими особинами в озерах Мічиган, Гурон та інших показав іншу картину. Повільний ріст великих риб призвів до перегляду віку: самки можуть досягати 427 років, самці — до 279 років.
Такі цифри ставлять озерного осетра в ряд найдовговічніших хребетних планети, поступаючись хіба що гренландській акулі. Ці «живі динозаври» — нащадки давніх риб, чиї предки мешкали ще в епоху юрського періоду. Деякі особини, можливо, плавали тут ще до заснування Сполучених Штатів.
Довге життя виду змінює підхід до його охорони. Відновлення популяцій, сильно скорочених через перелов і зміну середовища, потребуватиме десятиліть і навіть століть. Риби ростуть украй повільно, і кожне покоління має особливе значення для генетичного різноманіття.
Дослідження, опубліковане в Journal of Fish Biology, ґрунтується на реальних даних про вилов та повторний вилов у річках і озерах регіону. Вчені наголошують: точний вік окремих риб поки не підтверджено безпосередньо, але розрахунки за темпами росту виглядають переконливо.
Відкриття нагадує, наскільки крихкими й водночас стійкими є екосистеми прісних вод. Турбота про таких давніх мешканців потребує терпіння, що виходить за межі людського життя.
